Аудіокнига Коли сонце зігріє. Книга 1. - автор Ден Галь

Слухайте онлайн
Обкладинка аудіокниги «Коли сонце зігріє. Книга 1.»
1
Рейтинг:
(95 голосів)
4.7

Про аудіокнигу

Коментарів: 127 Переглядів: 20 616

П'ятнадцять років після падіння астероїда світ занурився у вічні сутінки. Сільвер, що втратив кохану і минуле, вирушає у відчайдушну подорож до рідного Миколаєва, чіпляючись за примарну надію знайти вцілілих. До нього приєднується Софія — дівчина нового світу, сильна, прагматична і позбавлена сентиментів. Для неї руїни — це просто звичний пейзаж, а головна мрія — побачити справжнє сонце у далекому Криму. Їхній спільний шлях — це не лише боротьба за виживання, а й зіткнення двох світів: минулого, яке не повернути, і майбутнього, яке невідомо чи настане. Пошуки приводять їх на «Ферму» — жорстоку спільноту, де панують закони зграї. Дивом вирвавшись звідти, вони знаходять справжній дім, безпеку і кохання. Та чи зможе знайдений спокій перемогти нестримну мрію про сонце, що гріє?

Всі книги серії «Коли сонце зігріє»:

Книга 1
Книга 2


Подякувати диктору за озвучку:
Приват: 4149499095167902 (Завалко Валерій)
Donatello

Сайт диктора: audiobook.valeryz.com.ua
Сторінка автора на arkush.net: https://arkush.net/user/15943
Читати книгу на arkush.net: Коли сонце зігріє (1 книга)

© 2025, Ден Галь
℗ 2025, Валерій Завалко

Заява про права на аудіальні твори.


Ютуб канал диктора



Підтримай сайт гривнею 😊
Слухати аудіокнигу Коли сонце зігріє. Книга 1. онлайн, безкоштовно і без реєстрації на телефоні.
Підпишись! наш Телеграм

Коментарі127

Поділіться враженнями Що сподобалося у книзі чи озвученні та кому ви б її порадили?
  1. Буває
    21 липня 2026 18:25

    Дякую Вам!

    В от Соф! Просто мрія! Яка квітка розцвіла під землею: і начитана, і замріяна, і хоробра, і сексуальна! І ще, і ще, і ще! Де ж уже той астероїд? Заради такої, любий в землю полізе:)

  2. Natatyma
    19 червня 2026 22:36
    Слухач

    Дякую пану Денисові за книгу, в пану Валерію - за озвучення. 

    Якщо книга викликає стільки обговорень - значить зачепило. Може й є нестиковки, і сюжет не новий, але змушує замислитись, бо подекуди перекликається з сьогоденням. На жаль, для багатьох українців світ рухнув, і у них немає більше дому...

    Для когось кінець світу стає пошуком спокою, а для когось - поштовхом для втілення мрії

    1. Денис Гальперин
      20 червня 2026 10:49
      Автор

      дякую за відгук, не зважайте на тупих коментаторів. це просто від заздрощів та тупісті.

  3. kosmo2004
    18 червня 2026 13:30

    Чтиво так собі, нестиковки, недоречності, відсутність логіки, надлишкова драматизація, втім автор знає, що пише для аудиторії, яка не здатна це проаналізувати, кількість хороших оцінок дає матеріал для висновку, що українці і своїй основі тупі і нерозбірливі, що і показали вибори 2019 і подальша війна, яка є логічним наслідком вибору. 

    1. Денис Гальперин
      20 червня 2026 10:49
      Автор

      поки що я бачу тупість та нерозбірливість в вас, а не в читачах/слухачах. 

  4. Гість Інна
    Гість Інна
    10 травня 2026 10:54

    Чудова книга. Я дуже люблю постапокаліптичні описи. В автора вийшло яскраво, життєво. Герої не ідеалізовані. Текст складений динамічно. Буду продовжувати слухати другу частину. Дякую за таку можливість

    1. Денис Гальперин
      10 травня 2026 17:56
      Автор

      Дякую за відгук! 

  5. Nata_Li
    8 травня 2026 14:52

    В мене виникли питання вже з самого початку, про те, що дійсно люди вважали, що ніхто більше не вижив у всьому світі, коли вони знайшли групу виживших в такій близькості від себе. Свині і ті вижили. Це якийсь персональний апокаліпсис? Чи світ людини яка далі свого села ніколи не виїжджала? Що може заставити людей думати, що вони одні вижили у багатомільярдному світі? І головний герой, який з самого початку йшов дивитись на залишки свого дому, що він очікував побачити там? Квітучий сад? Від чого таке розчарування? На цьому моменті я перестала слухати…стало нудно… але я вже стільки перечитала постапокаліпсисів, що можливо я маю завищені очікування… 

    1. Денис Гальперин
      10 травня 2026 17:56
      Автор

      Дякую за відгук. Все це написано та пояснено. 

  6. Гість Олег
    Гість Олег
    15 квітня 2026 22:03

    Кілограмом солі пів свині засолив?)))

    1. Денис Гальперин
      16 квітня 2026 01:34
      Автор

      Де там про пів свині?) Він засолив 2-3 кіло.

  7. Civill
    15 квітня 2026 20:23

    Якось можна завантажити книгу?

    1. Admin
      15 квітня 2026 20:27
      Адмін

      Можете завантажити книгу на сайті диктора Валерія Завалко. Ось посилання https://audiobook.valeryz.com.ua/autors/aut_d_gal
      /d_gal_koly_sontse_zigriye

      --------------------
      Люди, які слухають аудіокниги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор 😉
      --------------------
  8. Людмила D
    19 березня 2026 21:58

    Книга чудова. Друга половина другої книги зайшла на одному диханні, я навіть не звернула уваги на справжні вибухи, думала що то фон озвучки такий. Коли вони летіли дивитись сонце -- я плакала, по справжньому. Дякую вам за ці почуття. Мені це потрібно.

    Але є дещо що мене прямо роздратувало в Софії. Якщо від початку апокаліпсису минуло 15 років, в Софії 25, то до 10 років вона в минулому світі. Чому ж тоді вона продукт нового світу? Але то ще не все. Чому вона до 10 років не дізналася про існування атракціонів? Як так вийшло що вона, по факту народжена у 2019році, не знає що таке кавомашина і мікрохвильова піч? Ви серйозно? Сучасні діти народжуються з гаджетами в руках, а ця або з минулого століття, або народжена після 2019, але тоді їй точно не 25. 

    1. Денис Гальперин
      19 березня 2026 22:40
      Автор

      Дякую за відгук! На жаль, саме цей ляп потрапив у версіях, що я віддав на озвучування. Насправді там багато чого з часом заплутана ситуація. Вибачте. Софія трошки молодша.

  9. Natasha Filyovchenko
    14 березня 2026 20:06
    Слухач

    Дякую! Структурований сюжет - розкриває причини поділу людей на окремі групи. Глибокий сюжет - занурює у вибір чи триматися за зникле минуле, чи рятувати скалки існуючої дійсності, чи відштовхнути все, окрім примарної мрії. Нестандартний сюжет - деякі вчинки героїв не зрозумілі для слухача, котрий обрав для себе життя в минулому. Дякую, пан Ден, розкинули сюжет падіння людства у наслідки століть господарювання. Сюжет спроби зрозуміти поведінку людей в середовищі виживання. Сюжет як допомагає второвувати стежку від кровожерливих, руйнівних, хибних переконань, так і спонукає спробувати смак уважної, ясної, здорової свідомості. Сюжет як відпускає людей схильних до випробовування своїх психічних, фізичних можливостей, так і надає їм руку порятунку, допомоги, підтримки при потраплянні у капкан обставин.

    1. Денис Гальперин
      15 березня 2026 12:40
      Автор

      Дякую. Насправді сюжет мав бути майже зовсім іншій. Обставини (війна) змінили перший план, адже починалось все ще 21 року, потім другий, а згодом і третій варіант. Друга книга теж перероблялась від класичної подорожі до боді-горору та психологічної драми. 

  10. Гість Тетяна
    Гість Тетяна
    16 лютого 2026 21:59

    Книги дуже сподобались, про місця де ти жив і бував, слухати, це щось особливе, дякую, хочу побажати вам натхнення.

    1. Денис Гальперин
      17 лютого 2026 09:29
      Автор

      Дякую за відгук! 

    2. Денис Гальперин
      19 лютого 2026 11:23
      Автор

      Дякую! Дуже приємно!

  11. Гість Міла
    Гість Міла
    2 лютого 2026 18:05

    Мабуть найкраще, що я тут чула. Велика подяка автору й диктору!

    1. Денис Гальперин
      2 лютого 2026 19:10
      Автор

      Ого. Дякую за такий відгук!

  12. Tarasowych
    Tarasowych
    28 січня 2026 13:33

    Нуууууууудно((

    1. Денис Гальперин
      28 січня 2026 16:12
      Автор

      Вибачте, що не виправдав ваших сподівань. Наступну обов'язково напишу виключно про не нудні речі.

    2. Вітько
      Вітько
      28 січня 2026 18:31

      Кожному свій смак 

  13. Qrx
    Qrx
    7 січня 2026 23:34

    Постапокаліпсис. Без сонячного тепла. Але дощ - «чиста небесна вода»?

    Як на мене, для цього жанру душевних переживань і самокопань забагато, а самого постапокаліпсису і пригод замало.

    З таким самим успіхом головних героїв можна було б «відправити» в тривалий турпохід в сучасних реаліях. На сюжет це б не дуже вплинуло :)

    «Я зрозумів, що вона все зрежисирувала… став на коліна … і був готовий грати за її правилами». Звучить як «був готовий віддати їй свою квіточку» :)

    40-річний дядько! Як він апокаліпсис пережив? :)

    Вибачте, не стримався :)

    1. Денис Гальперин
      8 січня 2026 07:07
      Автор

      Вітаю, Qrx. Дякую за відгук!) Вибачення приймаються. Розумію, важко стриматися, коли книга змушує думати, а не просто жувати попкорн під екшн. Пройдемося по пунктах, щоб ви наступного разу виглядали компетентніше:

      Про дощ. Підручник фізики за 7 клас нагадає вам, що випаровування це процес дистиляції. Весь бруд та солі залишаються внизу. Тому так, дощ це найчистіша вода, яка може бути в світі, що помирає. Це наука, а не фантастика.

      Про "турпохід". Якщо ваші турпоходи включають рабство, канібалізм, вбивства за ковток води і життя на межі божевілля , то у вас дуже цікаве дозвілля. Але не варто плутати психологічну драму з шутером.

      Про "квіточку". Як казав Фрейд: іноді банан - це просто банан. Якщо в сцені морального вибору і довіри ви побачили еротичний підтекст про "квіточку", це говорить більше про ваші приховані бажання, ніж про мій текст.

      А щодо того, як вижив 40-річний дядько... Саме так і вижив. Думаючи головою і відчуваючи серцем, поки "круті рембо" перестріляли одне одного в перші роки. Гарного дня!

  14. Гість Ната
    Гість Ната
    7 січня 2026 20:04

    Дякую. Слухала з величезним задоволенням. Цікаво, що буде далі…

    1. Денис Гальперин
      7 січня 2026 20:52
      Автор

      Дякую за відгук! Радий, що сподобалось! Продовження вже є на сайті!)

  15. Гість Олена
    6 січня 2026 10:50

    заважає акцент читача. Полтава?

    1. ValeryZ
      6 січня 2026 11:22
      Диктор

      Лящівка. Межа Полтавщини та Черкащини. Звідти родом.
      Вибачте, але акцент, напевно, ніде не діну. Сам я його не чую.
      Помилки у наголошуванні слів - можу виправити у подальших озвучках, якщо мені на них вкажуть, звісно. Але от акцент... 
      Якщо не секрет, що найбільше "ріже"? Цікаво. А можливо щось і виправлю, бо ж сам то я думаю, що говорю правильно. А спеціальної освіти у мене немає.

      1. Гість Олена
        6 січня 2026 12:33

        а буває так, шо чисто-чисто, особливо коли Софію озвучуєте, то ідеально. а буває, шо ... не знаю як пояснити. така манера з'являється і зникає. це скоріше нн наголоси, а типові призвуки... не можу пояснити. я на четвертій годині прислухалась і перестала звертати увагу, бо не надто яскраво виражено (буває і так, але в основному - ні)

        1. ValeryZ
          6 січня 2026 14:13
          Диктор

          Справа в тому, що, як я помітив (та й інші люди говорили) голос може "пливти" в залежності від фізіологічного чи психологічного стану, часу доби і т.п. Озвучкою я займаюся у неробочий час, тож інколи буває так, що беруся читати вже "заїждженим" на основній роботі. Але це один зі способів відпочити від рутини.
          Ну і, зрозуміло ж, що все-таки жіночий психотип відрізняється від чоловічого, а тому, цілком вірогідно, що я не досить правильно вловлюю певні тонкощі стосовно того, як певну фразу, у певному контексті може вимовляти жінка. От і доводиться "моделювати", що не завжди виходить достатньо влучно. Я, звісно, маю певний досвід спостереження за моїми "хатніми" дівчатами, але, попри всі роки спілкування, ви, шановні панянки, залишаєтеся для мене все такими ж незбагненними. 
          Типові призвуки... Це, напевно пом'якшене Л, не тверде Ч... і тому подібні "полтавизовані" приголосні.
          Також маю деяку проблему, тож Ш та С теж вимовляю дещо змінено, бо вони у мене при повсякденному мовленні виходять занадто високочастотними (свистять), тож при озвучці доводиться вимовляти їх спеціально приглушуючи, інакше доводиться коригувати це на етапі обробки (а інструментарій аудіоредактора я або не освоїв належним чином, або ж ще щось) і в результаті отримую "провали" на високих частотах де не треба.

          1. Гість Олена
            8 січня 2026 16:58

            це було чарівно! я змінила думку, особливості не заважають, вносять родзину , так би мовити. 

            і книжку чудово вибрали.

      2. Гість Людмила
        Гість Людмила
        14 лютого 2026 09:51

        Для мене Ваш голос найкращий з усіх, що я чула. Я також з Полтавщини і зразу відчула щось рідне у Вашому голосі. Тепер шукаю книги озвучені Вами. Дякую. Валерію, за працю! 

        1. ValeryZ
          14 лютого 2026 10:10
          Диктор

          Дякую.
          Вони всі тут, за виключенням кількох віршів, які точно є на якомусь з моїх ютуб-каналів.

  16. Денис Гальперин
    5 січня 2026 13:48
    Автор

    Любі друзі. Друга книга вже доступна для прослуховування за посиланням 

    https://4read.org/6743-den-gal-koli-sonce-zigriye
    -kniga-2.html

  17. Rigor
    28 грудня 2025 11:49

    Книга гарна👍👍👍

    А озвучка причудова🔥🔥🔥

    Я слухав багатьох, але коли потрапив на Валерія Завалко то можу сказати - інші мені не заходять. Від слова Зовсім.

    Адже це справжня МАГІЯ голосу!

    Дякую і автору і чтецю!

    1. Денис Гальперин
      30 грудня 2025 18:43
      Автор

      Дякую за відгук!

  18. Ганна Вєзєнкова
    Ганна Вєзєнкова
    21 грудня 2025 15:04

    Хочу щиро подякувати автору за чудову книгу, за прекрасну озвучку. 👍Мені Дуже сподобалось. 🔥Нажаль мало книжок українською мовою які можна найти в аудіоформаті. Дякую вам!!!🫶

    Тепер, з нетерпінням буду чекати другу частину!!! 

    1. Денис Гальперин
      21 грудня 2025 16:12
      Автор

      Щиро дякую за відгук! Дуже приємно. 

    2. ValeryZ
      21 грудня 2025 17:16
      Диктор

      Сьогодні розраховую закінчити озвучування другої глави другої книги. Залишиться третя та епілог.

      1. Денис Гальперин
        21 грудня 2025 19:43
        Автор

        Куди відправляти коньяк? Чи вже не потрібно?

  19. ДІ-МК
    15 грудня 2025 07:51

    Книга цікава, але на мою думку не все в фермі, я поганим щоб вижити серед вовків потрібно було, бути жалізним. А дисципліна і пвдготовка до реадій життя потрібна. Зараз ситуація плачевна, ловлять людей які чомусь в більшій масі просто собі жили. Але реалії що щоб вижити гавіть на природі тоеба певні знання, не те що війна. У нас же тільки знання з комп'ютерних Ігор.

    1. Денис Гальперин
      15 грудня 2025 11:42
      Автор

      Дякую за відгук! Наразі озвучується друга книга, скоро вже буде.

  20. Гість Саша
    Гість Саша
    13 грудня 2025 14:30

    ...серйозно.....13 глав, ледве запхав, лише тому що автор Українець..... Як на мене ще де далеко. Озвучка однозначно клас!!!!!! А, книга таке собі....

    1. Гість Соня
      Гість Соня
      13 грудня 2025 15:06

      Книга доволі гідна, варта уваги, захоплююча .Може вам просто якийсь  жанр не зайшов. Дякую 

      1. Денис Гальперин
        15 грудня 2025 11:43
        Автор

        Дякую! На жаль, не всім подобається. 

    2. Денис Гальперин
      15 грудня 2025 11:42
      Автор

      Дякую за відгук. В далеко до кого/чого? Бо я ні на кого не рівнявся, коли писав.

  21. Денис Гальперин
    26 листопада 2025 23:58
    Автор
    Роботу над другою книгою завершено.
    Далі штрикайте пана Валерія. Якщо буде його ласка, озвучить)
    1. ValeryZ
      27 листопада 2025 09:30
      Диктор
      Вітаю, друзі!
      Що ж.
      Не обіцяю взятися просто відразу, бо у мене вже розплановані інші проєкти.
      Та і треба вичитати, "переварити". З того, що я вже був прочитав (ще початкову редакцію), друга книга буде набагато складнішою емоційно. Треба до неї адаптуватися, перечитати хоча б разів зо п'ять, подивитися "кіно".
      Але я її обов'язково озвучу.

      І ще. Досі я публікував новини стосовно озвучок у себе на сайті. Проте це дещо забарна справа, та і часу вести окремий розділ не особливо вистачає. Тож я вирішив, що "Новини" та "Проєкти" відтепер переїдуть на мій ютуб-канал, присвячений створеним мною аудіокнигам. Викладати новини у формі шортсів чи відео - набагато простіше. Окрім того, є зворотний зв'язок від слухачів.
      Тож, якщо хочете бути в курсі подій - мій канал: https://www.youtube.com/@ValeryZavalkoAudiobooks
      Тільки не паліть контору, що ви вже чули шосту книгу "Макса". Тамтешні мешканці лише тільки почали слухати третю :)
      1. Headgehog
        27 листопада 2025 22:58
        Слухач
        Нічого їм не озвучуйте Валерій доки не підпишуться на ютуб)) А то зовсім мало активності, то ще й якась "редиска" відписалася... Як слухати то всі бігом, а як зробити добре діло для Диктора, то й нема нікого.
        1. ValeryZ
          27 листопада 2025 23:36
          Диктор
          Ну чому ж... Я якраз перебрався за середину третьої книги циклу "Храм" Олеся Іврака.
          Як і всі, чекаю "Максим Темний. Книга сьома" (ще не знаю, як точно називатиметься). Чекаю, доки Сніжок занотує ще шість історій про своє життя з Чудовиськом (Катею). Вже один раз перечитав третю главу та епілог другої книги "Сонця", але буду перечитувати всю книгу повністю і неодноразово. Домовився з пані Галиною К. про озвучування її книги (ось тут дійсно буде сюрприз, бо я сам від себе такого не очікував), проте не знаю, чи книга погодиться на озвучку.
          Ну ось, загалом, якось так... :)
          1. Денис Гальперин
            27 листопада 2025 23:40
            Автор
            Ну то як вам друга книга? Не дарма я її чотири рази переписував?
            1. ValeryZ
              27 листопада 2025 23:49
              Диктор
              Шок. Чесно.
              Спокійно дочитати третю главу не вдалося.
              Можу тільки уявити як я її озвучуватиму. Коньяку куплю заздалегідь. Обов'язково.
            2. Денис Гальперин
              27 листопада 2025 23:51
              Автор
              Я коли писав, натрапив на момент в пам'яті. Початок фільму "Роман з каменем". В мене теж скінчилися серветки.
            3. Гість Артур
              Гість Артур
              28 листопада 2025 07:22
              Інтригує. Але гарний маркетинговий хід. Цей твір вкладається в канони ходової книги. Цікаво, чи здивуєте в наступній? Та ще й професійний підхід диктора, переварити, вжитися. Почекаємо.
            4. Денис Гальперин
              28 листопада 2025 11:12
              Автор
              Я не продаю свої твори. Отже, це не маркетинг. Хобі
  22. Tasha Schus
    26 листопада 2025 00:29
    Дякую за книгу та читання!

    Ретельно вишукую та ціную цей жанр українською та про Україну. Цікаво, що постапокаліпсис не про зомбі та радіацію. Саме в кінці неочікувано проридалась, хоча збиралась ще в епізоді зі зсувом на місці рідного дому, бо надто близькі до душі переживання такої втрати. Окрема подяка диктору за лисицю 😅 пробрало.
    З нетерпінням чекаю другу книгу 💙💛
    1. Денис Гальперин
      26 листопада 2025 09:07
      Автор
      Дякую за відгук! Дуже приємно, що аж до таких емоцій. Обіцяю в другій частині - будете ридати ще більше. Особливо в кінці. Я й сам вже той во...
      1. Заріна
        Заріна
        26 листопада 2025 10:18
        Прагнемо happy end.
        1. Денис Гальперин
          26 листопада 2025 17:06
          Автор
          Хеппі енд дуже складне поняття.
      2. ValeryZ
        27 листопада 2025 23:40
        Диктор
        Ну... чогось подібного я і очікував, але от щоб настільки... Ще з того опитування свердлило: як же ж воно там закрутиться? Тепер знаю.
        Але спойлерити - то не шлях самурая :)
  23. Гість Галина
    Гість Галина
    25 листопада 2025 11:48
    Господи, сподіваюсь, що це - не передбачення🙏. Денисе, заспокойте нас. Бо фантастика має властивість втілюватись в реальність.
    Я теж з Херсона. І наче разом з героями проходила їхній шлях.
    Дуже подобається читання Валерія Завалко. Мабуть, прослухала всі книги, прочитані ним. Слухаю його голос і наче бачу кожного героя книг.
    1. ValeryZ
      25 листопада 2025 12:57
      Диктор
      Дякую, пані Галино!
    2. Денис Гальперин
      25 листопада 2025 16:48
      Автор
      Дякую, що послухали. Це не передбачення. Це все вигадка. Все буде добре.
  24. Фішер
    Фішер
    17 листопада 2025 06:56
    Щиро вдячний за книгу. Є деяки нестиковки у подіях та наслідках апокаліпсису, але в цілому дуже сподобалося.
    1. Денис Гальперин
      17 листопада 2025 13:46
      Автор
      Дякую. Ці нестиковки будуть трошки роз'яснені в другій частині.
  25. Гість Аліна
    Гість Аліна
    16 листопада 2025 13:17
    Дуже цікава історія. Тепер хочеться дізнатися що далі? Чи знайшли наші герої сонце?)) Коли буде 2 частина?
    1. Денис Гальперин
      17 листопада 2025 13:48
      Автор
      Дякую! Сумлінно працюю над другою книгою. Нажаль, вже вчетверте доводиться переписувати, бо завищені очікування накладають свій відбиток))) До кінця року, сподіваюся все закінчити.
  26. HDKESL
    9 листопада 2025 19:18
    Автор
    Сподобалась ваша історія, місцями здалось трохи порожньо(трохи не вистачило світу що навколо він є і він цікавий але атмосфера побудована навколо арки двох головних героїв які вже в тому світі пожили і їм все звично мені як слухачу хотілось би щоб вони мене з тим світом познайомили, я сам з Херсону, і теж написав постапк його можна тут знайти "добрий ранок", як я розумію ви теж десь з моїх країв, і от момент як герої потрапили в Херсон трохи сумбурний вийшов як на мене хотілось би побільше акценту на світі навколо)

    загально гарна книжка яку я міг би з задоволеням радити поціновувачам жанру, чекаю на другу частину, сподіваюсь що спільними зусиллями авторів ми побудуємо велике комуніті яким цікава сучасна література подібного формату!)

    і одне що не сподобалось, в деяких файлах звукова доріжка під кінець вимикається і ти слухаєш тишу, таке і тут і на ютубі, сподіваюсь ви це пофіксите)
    дякую за творчість, буду радий за оцінку моєї аудіовистави)
    1. ValeryZ
      9 листопада 2025 19:40
      Диктор
      Був такий косяк, визнаю. Але я на ютубі я його фіксив - точно. А тут... я якось не пам'ятаю як це було, чи я залишав заявку на виправлення, чи ні. Але зараз цих багів начебто немає. Переслухав всі хвостики.
    2. Syri
      Syri
      9 листопада 2025 21:01
      Цікавий спосіб популяризувати свою діяльність та підтримати іншого автора. Наші колективні дії стають все більш людяними. Так, обидва автора побачили вже нарешті мир, але він якийсь у обох ... дивний.) Дякую всім.
    3. Денис Гальперин
      9 листопада 2025 21:20
      Автор
      Дякую за відгук!
      1) Мою історія про людей та відносини. Прикро що вам не вистачило описів світу, але, сподіваюся, що цього вистачить в 2 книзі
      2) Так, я з Миколаєва. Опис Херсону вийшов сумбурним, бо я видалив багато "порожнього" при редагуванні. Повірте, воно ніяк не впливало на сюжет.
      3) Я теж дуже сподіваюся на розвиток як цього жанру, так і інших від українських письменників, але... Маємо те, що маємо... Видавці не хочуть ризикувати і видавати твори з невизначеною прибутковістю.
      4) Залюбки послухаю вас при нагоді, але не буду коментувати, чи ставити оцінку. Тільки якщо там 10/10. Тоді буду співати диферамби. Це принципова позиція. Мої коментарі не подобаються, бо відверто чесні.
      1. ValeryZ
        9 листопада 2025 21:39
        Диктор
        == Видавці не хочуть ризикувати і видавати твори з невизначеною прибутковістю.

        Та і самвидав, якщо вже бути чесними, більше забитий всілякими "емо-порно" типу: «він справжній альфа-бізон з вертикальним зльотом, а мій дядько підступно віддав мене у покоївки за білку і свисток; і я тепер не знаю, як мені не закохатись у...» І, що прикро, така маячня - дуже популярна :(
        1. Денис Гальперин
          9 листопада 2025 21:54
          Автор
          Насправді я не можу ні в чому звинуватити видавців. Їм глибоко начхати на всі наші марення з приводу "геніальності" текстів. Геніальні, або хоча б близьких до цього, вони спокійно видають.
          Проблема в нашому сприйнятті жанрів. Я, так само, неперетравлюю слр або інші подібні жанри. Але ж 90% читачів зараз - жінки. Жінки, які живуть в пеклі війни і єдине, що в них залишається, це порнографічні марення таких самих жінок... Їх теж не можна в цьому звинувачувати.
          Нам своє робити.
          1. ValeryZ
            9 листопада 2025 22:01
            Диктор
            Ну, загалом - погоджуся.
            На все є свій читач.
            А от з такої точки зору я на цей феномен не дивився. Хм... зашорене сприйняття, напевно.
            Буду мати на увазі, перш ніж почну критикувати наступного разу.
            У всіх свої світи, куди хочеться інколи втекти від цієї реальності.
          2. Syri
            Syri
            9 листопада 2025 22:44
            Якось зневажливо за жінок. Зібрався тут чоловічий клуб та й таврують нас, ... " все що нам залишається тільки порнографічні марення таких же жінок"...??? Я про вас всіх була кращої думки. Ми теж слухаємо всі жанри, і саморозвиток, і бізнес, дуже подобаються ваші пригоди, фантастику і серйозні твори. Не всі в захваті від слр, хоч для когось може це перший крок до літератури вищого класу. Давайте з повагою і до нас. Дякую всім
            1. Денис Гальперин
              9 листопада 2025 23:05
              Автор
              Вибачте! Це аж ніяк не була образа для всіх жінок, просто статистичне спостереження.
            2. ValeryZ
              10 листопада 2025 01:39
              Диктор
              Вибачте. Дійсно, якось недобре вийшло :(
            3. HDKESL
              10 листопада 2025 09:35
              Автор
              не хочеться перетворювати це у форум, але як на мене не варто розділяти на стать в бажані прочитати/прослухати той чи інший жанр, я сподіваюсь автор не ніс в своєму послані шовіністичні погляди, і не хотів вас образити, жінки класні!)
        2. ValeryZ
          10 листопада 2025 09:59
          Диктор
          Хочу ще раз вибачитися перед жінками, що вийшов ось такий неприємний "казус".

          Я дійсно мав на увазі статистику, коли один жанр (який я особисто не розумію) у переглядах та прочитаннях переважає над іншими. Але мій сарказм інколи йде перед розумом, за що часто страждаю (хоча в пику ще не прилітало).

          Тож, милі жінки, будь ласка, сприйміть це як "осіннє загострення у індивідуума нестабільного психотипу". Спробую якось компенсувати свій демарш.
      2. HDKESL
        10 листопада 2025 09:32
        Автор
        я свою історію будував одразу на вільний доступ, тому що обраа такий формат, скинув сінопсіс на мегого мене підтримали(можна купити аудіовиставу через їх сервіс), але так як я хотів щоб я був почутий від першої ідеї звільним доступом не відмовився, бо зараз важливіше розвивати те що в зародку, гроші не ціль)

        з приводу коментаря який ви лишаєте чи не лишаєте це ваше бачення і я його не засуджую, але як на мене коментарі важливо залишати щоб у автора було бажання розвиватись і ставати краще, вказувати недоліки або переваги, така собі невеличка мотиввція)

        вам ще раз дякую за книгу і натхненя прбільше)
  27. Сергій Нечволода
    Сергій Нечволода
    6 листопада 2025 16:12
    Неймовірно захопливо, занурюєшся в сюжет і живеш поряд з героями
    1. Денис Гальперин
      6 листопада 2025 17:08
      Автор
      Дякую за відгук!
  28. ValeryZ
    5 листопада 2025 10:19
    Диктор
    Шановні слухачі!

    Повертаючись до "того епізоду".

    Це все дуже нагадує мені ситуацію з Джеком Глісоном, котрий залишив акторську кар'єру через те, що його буквально зненавиділи як Джоффрі Баратеона. Але от цікаво, ніхто не зненавидів Дж. Р.Р. Мартіна за те що він створив такий образ. Бо у цьому випадку існує певне розуміння, що це просто автор. А от Глісон втілив образ на екрані і йому за це дісталося.
    Людська психологія інколи дуже важко відділяє автора від героїв його творів. Але ж насправді, Толкін не ходив до Ородруїну, Крісті не труїла ані покоївку, ані дворецького, Нечуй-Левицький не вбивав родину Хоменків. Втім, це книги. А ще ми знаємо непоганий приклад асоціювання, коли після кількох сезонів серіалу (але не будемо про політику).
    Твір, як я вже писав раніше - постапокаліптика. І, раніше ж, я давав "таймінг" подій стосовно цих відносин. Так що продовжувати не буду.
    Окрім того, саме ось таке звинувачення автора за те що він сформував "такий" образ персонажа...
    А чи не думали ви про те, що це ПОПЕРЕДЖЕННЯ?
    Бачте як нас "клинить" цей епізод. Мені він теж здався не дуже приємния, якщо чесно. Я довго розмірковував над ним.
    І от до чого я "дійшов".
    На жаль, через наші психічні особливості, ми - забуваємо. А може і на щастя. Бо ми б не витримали того накопичення емоцій. Біль згладжується. Щось стирається. За повсякденністю події можуть поблякнути. Хто зараз з тими ж емоціями як ТОДІ згадує події Другої світової? Кого зараз реально "рвуть на шмаття" ті події, які відбувалися в сорокових роках минулого століття?
    От і ось цей короткий епізод говорить: "он як ви сприймете те, що хтось забуде те, що коїлось, причому всього лише через два десятки років"... І не слід гудити автора за це попередження, яким би болісним воно не було.
    Прості шматки тексту, інколи, можуть нести в собі набагато глибший сенс ніж той, який ми бачимо з першого погляду.
    Я вважаю, що не слід звинувачувати пана Дена за те що він письменник і зумів ось таким коротким епізодом викликати таке обурення. Добре, що він ЗМІГ ПОПЕРЕДИТИ у наших душах НЕБЕЗПЕКУ ЗАБУТИ.

    Я не вибачаюся за автора.
    Він не помилився. Він влучив у нерв.
    А нерв - це завжди боляче.
    1. Гість Юлія
      5 листопада 2025 13:45
      Та ні, пане Валерію, трохи не так. Усі ми розуміємо, що колись їх вибачать, як з рештою, вибачили німців чи японців. І це не затягнеться на десятиліття, судячи з того, що світ дивиться на їхні злочини скрізь пальці. Нерв- не це. Нерв- те, що війна ще навіть не закінчилася, а нам вже підкидають думку про те, що "а може все ж таки...?", толеруючи какіхразніц, кацапську музику чи згадування "абломава" чи не у кожній розмові між ГГ. Одні підкидають, а інші- це ще й виправдовують, забуваючи (чи не бажаючи пам'ятати) те, про скількох таких "абломавих" міг би дізнатися світ з нестворених шедеврів української літератури, якби творці "радужнава децтва І настаящєва пламбіра" не знищили тодішній цвіт нашої культурної інтелігенції, а їхні кляті нащадки - сьогоднішню та майбутню. Оце болить. І розуміння того, наскільки ж глибоко ця погань змішалася з нами, пустила коріння в нас, пробралася в нашу кров, якщо дивлячись на реалії нашого сьогодення комусь взагалі спадає на думку притягування совковщини чи культури мишебраттів туди, звідки її навпаки потрібно витягнути...
      1. Денис Гальперин
        5 листопада 2025 14:49
        Автор
        По-перше, дякую знову пану Ввлерію за роз'яснення. (За Нечуй-Левицького - не впевнений)))
        По-друге. Навіть не знаю, як сказати, щоб знов не викликати народного гніву. Мій герой в книзі не має ніякого відношення до мене. Але. Цей епізод, на якому всі так конкретно "заклякли", був у житті. Так трапилося, що в мене був такий "друг". (Якщо побачу - вб'ю) І на початку повномасштабного вторгнення він написав мені, що сам прийде та буде мене і мою сім'ю "денаціоналізовувати". Тобто вбити хотів. Бо вже на той момент я знав, що він перебуває на військовій службі в армії загарбників.
        Звісно ж більше ми не спілкувалися.
        Все. Все інше - що згадується в книзі - вигадка. Але, чомусь, саме те, що написав, викликає сумніви щодо мого ставлення.
        Ні. Ви взагалі не праві. Я не можу і не буду ніколи виправдовувати, чи забувати про війну і про звірства руських. Тому що бачив і бачу все це на власні очі. Тому що стикаюся з цим всім кожного дня. Тому що втратив на цій війні близьких людей.

        Ви мене не знаєте.
        Отже. Будь ласка, не приписуйте мені та моїм персонажам того, чого нема. В тексті НЕ виправдовується НІЧОГО, що хтось там собі надумав.

        Дякую за відгук. Такі відгуки теж потрібні. Загартовують ментальність. Яка й так вже давно нестабільна.
        1. Гість Юлія
          5 листопада 2025 20:22
          Пане авторе, я не знайома з Вами, та й наврядчи колись познайомлюся особисто — так, це Ви вірно помітили. Історія вашої дружби, яку Ви тут розповіли - звісно, прикра, але випадок це не єдиний. Як я вже писала вище- вони занадто глибоко пустили у нас своє коріння, тож ця війна не просто перемолотила кожного з нас- вона розколола країну, родини, свідомість людей. У мене теж є зниклі безвісті, полонені, звільнені з полону, я теж багато чого не могла собі й уявити з того, що відбувається сьогодні. І саме це все ж таки дає мені засуджувати будь-який прояв таких ось "а раптом". Як сказав Жан-Поль Сартр "Кожен письменник відповідає за це світ". Хоча б тому, що у Вас в руках не слово- а влада. Влада вкладати в голову людям думки, які вони можуть інтерпретувати зовсім не з тим змістом, який передбачали саме Ви. Так, хтось побачить у цій фразі толерування, хтось- так само, як Ви, не зверне на неї увагу, а хтось- замислиться: "А може дійсно путін правий і то у нас в країні якась лажа?" І то вже мінус один. Саме тому не варто притягувати у нашу сучасну культуру оце лахміття. Тому що як писав Вольтер (здається) "Слово може побудувати імперію. І може її зруйнувати"
          1. Денис Гальперин
            27 листопада 2025 23:49
            Автор
            Спеціально для вас, в другій книзі, кацапи вмирають пачками. Ні. Не для вас. Для мене.
  29. Гість Наталія
    Гість Наталія
    3 листопада 2025 16:39
    Мені дуже сподобалось! Дякую автору! Я разом з героями мандрувала рідним містом! Це було неймовірно! Дякую диктору за чудове читання!
    1. Денис Гальперин
      3 листопада 2025 19:29
      Автор
      Дякую за відгук! Дуже приємно!
  30. Iriska
    24 жовтня 2025 18:04
    На одному диханні прослухала 🤗
    Панове, велика подяка за Вашу працю !
    Головне не зупиняйтесь❤️❤️❤️❤️
    1. Денис Гальперин
      25 жовтня 2025 10:28
      Автор
      Дякую! Дуже радий, що сподобалось)
4read.ORG » Українська література » Ден Галь - Коли сонце зігріє. Книга 1