Аудіокнига Кара - автор gda

Слухайте онлайн
Кара
Рейтинг:
(2 голоси)
4.5
Рецензія    10   182
Жовтаві жмути каламутного світла безладно совгали над нічним сходьбищем, але й такого непевного посвіту вистачало щоб розрізнити – невеличка, підігнана до краю урвища, групка не являла жодної небезпеки. І все ж, ошалілий натовп гнав їх патичинами мов диких звірів. Сп’яніло гикаючи, й воднораз миттєво задкуючи від найменшого неочікуваного їхнього руху...

Ютуб канал диктора


redvid esle

Слухати аудіокнигу Кара онлайн, безкоштовно і без реєстрації на телефоні.

Можливо, Тебе зацікавить:

Невеличка драма
Валер’ян Підмогильний
Підмогильний Валер'ян - Невеличка драма
Слухати
Іванко - цар звірів
Українська народна казка
Іванко - цар звірів
Слухати
Невеличка драма
Валер’ян Підмогильний
Підмогильний Валер'ян - Невеличка драма
Слухати
Після Світла завжди приходить Темрява
Костянтин Шелест
Шелест Костянтин - Після Світла завжди приходить Темрява
Слухати
Як Заєць ошукав Ведмедя
Українська народна казка
Як Заєць ошукав Ведмедя
Слухати
Поезії
Ліна Костенко
Костенко Ліна - Поезії
Слухати
10 відгуків:
  1. Lisa
    Маємо дякувати за всі книги викладені нам. Вибачайте, якщо відгук не зайде. На моє розуміння, диктор повинен мати такі вади: від природи приємний тембр голоса, чітку дикцію, яку можна покращувати логопедично, артистизм, який напрацьовують в собі, вміння передати інтонації, вживатися в образ, вірити, в те що читаєте. У мене є декілька улюблених дикторів, які відповідають цим вимогам. Деякі професійні, а де хто аматором з першої книги стає улюблинцем .У вас, як автора, дуже класно передано інтонації та вживання в образ, ви вірите в це, передаєте відчуття. Дуже багато ваших емоцій. Відповідаючи на питання, після лічилки, спайсів та лайки перестала слухати. З другої спроби вирішила спробувати зрозуміти Вас. Я Вас побачила так: " ТОЙ, ХТО ПРОЙШОВ КРІЗЬ ВОГОНЬ"....По жанру, я б назвала це мемуарами або Вас, або близької людини Вам. Трохи хаотично, але тут стільки болю, намагання достукатися до людей, крик по допомогу. У нас зараз у всіх в країні ПТСР. Ми всі або дійові особи або свідки подій. Кожен намагається подолати це все. Хто пише, хто читає. Що мені у вас сподобалося, що починаючи з мінорних, просякнегих болем та кров'ю, ви переходите до теми любові, романтизму, і поступово переходите в надію. Це класно, що ваш біль тут, ви його долаєте. Просто нам усім зараз легше сприймати більш позитивну тематику, суспільство зараз дуже скривджене, тримається на дуже тонкій площині. Мені подобається, коли людина бореться, долає труднощі в позитивному ключі. У Вас це вийшло. Ми всі зараз без надії сподіваємося. Дякую всім.
    Відповісти
    +2
    1. ValeryZ
      Диктор
      Пані Лізо.
      Ви просто таки спровокували мене прослухати книгу повністю.
      Дякую!
      Відповісти
      +2
    2. gda
      Автор
      дяка за відгук.
      Перша людина яка, хоча й з другого разу, але осилила.
      1 - Про лайку не дуже зрозумів де в мене взагалі у тексті лайка)
      2 - Стосовно начитки - я б сказав у трохи заунудно вийшло, хоча на коли записував так не здавалось.
      3 - з жанром у мене завжди проблема його визначити.
      4 - не думав шо в мене все так кроваво - буду знати)
      Назагал прям дуже компліментарний відгук.
      Відповісти
      +1
  2. gda
    Автор
    не те що автор здивований відсутністю відгуків, але, шановні, кому не складно, дайте розуміння - на якій секунді ви вирішили відмовитися слухати далі? Хоч хтось витримав кілька хвилин?
    Й іще - на авторський погляд просто текст все ж таки краще за його озвучку. Хоча...
    Відповісти
    +2
    1. ValeryZ
      Диктор
      Авторське читання достатньо добре передає сенси, вкладені автором. Бо диктори (принаймні я), як кажуть, надають свого відбитку твору (тут нічого не поробиш - особливості сприйняття та передачі у кожного свої). З того, що я прослухав - все добре. Проте, вибачаюся, я сам більше полюбляю читати, а не слухати (що наче б і дивно, адже я сам - диктор). Але тому є особиста причина - час: книгу, яку доводится служати 35 годин, я "зжеру" за 4-5 годин у "повільному темпі", можливо передрімуючи між главами.
      Щодо "Кари" - початок видався мені інтригуючим, тож мені особисто, хотілося б саме прочитати. У вас її немає, на букнеті, наприклад?
      Критикам варто зважати, що автори, які відважились прочитати свою книгу, зазвичай, на мають настільки "набиту руку" у начитці, як диктори, що займаються начиткою чи не щодня (хоча є і виключення, і я таке зустрічав). Але, наголошу ще раз - цінність авторського читання саме у автентичності передання змісту.
      Відповісти
      +2
      1. gda
        Автор
        1 - добре коли вже хоча б нема первинної відрази від декламатора. Тож буду вважати шо більш-менш впорався з озвучкою.
        2 - на букнеті мого тексту нема.
        Відповісти
        0
        1. ValeryZ
          Диктор
          Стиль та дикція, за рідкісними виключеннями, зазвичай напрацьовуються в процесі. Просто треба практикуватися. Я, наприклад, зараз просто жахаюся від своїх перших озвучок (свої ж вірші надиктовував) чи та на телефон чи то на "петличку". Першу свою книгу викладену тут, я разів п'ять додиктовував до 12-14 глави і стирав до трясці.
          Каюся - вашу книгу до краю не дослухав. За начитками ніколи взятися до уважного прослуховування, а у той час, що я не диктую - то або роботу роблю, або переслуховаю надиктоване мною за вчорашній день.
          Вашу ж книгу не хочу слухати в прискореному темпі. Якось я до такого не звик.
          Як тільки випаде година - обов'язково прослухаю повністю, з самого початку.
          Відповісти
          +2
          1. gda
            Автор
            добро. буде наснага дослухай й може захочеш шось прокоментити... можна не компліментарно
            Відповісти
            +1
            1. ValeryZ
              Диктор
              Ну, якщо не компліментарно, то тоді скажу наступне (сьогодні не було чого вислуховувати свого - вчора не завершив чергову главу, тож вирішив виконати обіцянку, дану вам):

              Про озвучення.
              1. До тембру та стилю - претензій не маю. У кожного своє звучання. І не у кожного воно підходить до "вишуканого слуху". Проте, вже через 10-15 хвилин ваш голос став сприйматися як органічний супровід теми книги. Цьому сприяло також те, що ви - автор, тож знаєте, де, що і як має звучати.
              2. Стосовно самого озвучення. Як основний недолік просто повинен вказати наявні "провали" рівня гучності. Буває таке. Або ви відсовувались від мікрофона, або ще щось, але бували моменти, коли доводилось досить напружено вслухатися, що ж там таке говориться. Інколи дещо заважало відлуння, але його досить важко позбутися, якщо не маєш спеціально обладнаного чи то приміщення, чи то боксу, де можна читати книгу.
              Як для першої опублікованої книги - робота заслуговує поваги.

              Про книгу.
              1. Сюжет цікавий. Можливо дещо незрозуміло спочатку, але коли той "сон" закінчується, події починають рухатися швидше.
              2. Для мене відчувається, що або книга була старанно перекладена з російської мови, або писалася людиною, яка дуже намагається відійти від російськомовної творчості чи то середовища. Це добре. Проте, деякі українські лексеми вжиті неправильно (можна і треба було застосувати інші), хоча за контекстом при прослуховуванні це досить важко вловити (мозок він такий - адаптує не слова, а контексти). Я помітив це, тому що у мене трішки "набита рука" на подібних творах, і то я, буває, пропускаю мовні звороти за російською моделлю. Явних русизмів окрім одноразового вживання слова "ажно" (де речі, воно більш розмовне, ніж літературне) я практично не помітив. Так що тут мої зауваження скоріше не як претензії, а як "побажання редактора".

              Загалом - твір і озвучка мені сподобались. Рекомендую до прослуховування.
              Відповісти
              +1
            2. Lisa
              Велика повага і подяка Вам, пане Валерію, що змогли так професійно та й з почуттям гідності відповісти на пробу пера. Ви, не дивлячись на свою затребуваність усюди відкликаєтесь на прохання про допомогу, емоційна глибина допомогає Вам озвучувати великій аудіторії. Ми відчуваємо це. Підтримаю все сказане Вами. Щодо лайки, "самиці свійського собаки " якось не дуже в літературному творі. Дякую всім.
              Відповісти
              0
4read.ORG » Українська література » Кара