Аудіокнига Час збирати каміння - автор Костянтин Шелест

Слухайте онлайн
Шелест Костянтин - Час збирати каміння
6
Рейтинг:
(131 голос)
4.8
Рецензія    84   29 731
Це шоста частина дуже довгої історії...

Як тільки ти вирішиш, що вхопив бога за бороду - одразу отримаєш щигля. Іноді дуже болючого.
Як тільки ти знаходиш відповіді на свої запитання - одразу з'являються нові. Ще більш складні.
Як тільки ти знаходиш друзів - з'являються і вороги.

Але ж ти вже не один в тому Іншому світі...

Телеграм канал автора t.me/KShelest_books_UA

Подякувати диктору за озвучку:
Приват: 4149499095167902 (Завалко Валерій)

Подякувати автору за книгу:
Приват: 5168757427968070 (Фалінський Костянтин)

Сайт диктора: audiobook.valeryz.com.ua
Сайт автора: www.kshelest.com.ua

© 2023-2025, Костянтин Шелест
℗ 2024-2025, Валерій Завалко

Заява про права на аудіальні твори.

Всі книги серії «Максим Темний»:


Ютуб канал диктора


Слухати аудіокнигу Час збирати каміння онлайн, безкоштовно і без реєстрації на телефоні.
84 відгуки:
  1. Headgehog
    " Нуу таак..." (с)
    Що ж, як і передбачалось, залежність тільки посилилась.
    Як і попереджали, прикінцеві частини стали більш стислими і лаконічними, що звичайно ближче до комерціалізації і загальних стандартів... Але для поціновувача ( може вже вживати слово фан?)))) були такі милі ті частини з технічними описами і науковими відомостями. Дуже нагадувало цикл " Наука плаского світу" Праттчета.

    Тепер, вочікуванні завершальної частини, доведеться почати слухати ці "дуже довгі історії" спочатку. Перемкнутися на який інший твір зараз просто не зможу.

    Але ж... " все буде добре " (с)

    Окрема подяка Валерію, начитка як завжди пречудова. Мені здається, як би Ви читали навіть якийсь науковий довідник, теж напевне би затягувало))
    1. ValeryZ
      Диктор
      Невже ви не слухали "Фізику матеріалів"???
  2. IrynaVasylevych
    Браво! Чекаю наступний випуск🙏
  3. Гість Юрій
    Приємно слузати і цікаво написано. Щиро дякую автору та читачеві.
  4. Гість Саша
    Цікаво слухать. Цікава книга. Гарно читають. ПЛЕЄР гомно через 10 хвилин перезаходь. Мабуть треба переходить на інший.
    1. ValeryZ
      Диктор
      Дякую за "гарно читають". Дуже приємно.
      Подивіться на сторінку цієї книги на моєму сайті (сайт диктора, в сенсі). Можливо там знайдете розв'язання проблеми.
  5. Гість Вікторія
    Дякую автору за шедевр, від якого ніяк не відірватись!!! Дякую диктору за неймовірну озвучку!!! Ви - найкращі, ваша праця дуетом- це щось неперевершене!!!
    1. ValeryZ
      Диктор
      Щиро вдячний. Дуже приємно, коли твою працю цінують.
  6. Гість Альона
    Чекаємо з нетерпінням продовження!
  7. Scarlett
    Щойно дослухала.
    Це було круто.
    Вдячна автору та диктору за незабутні декілька місяців
    1. ValeryZ
      Диктор
      Дякую!
      Тепер будемо чекати разом, чим же завершиться ця дуже довга історія.
  8. KShelest
    Автор
    Дуже дякую усім. Нажаль, проблеми не дуже мене відпускають, але я вже щось роблю. На зараз пишу п'яту главу, це вже десь 200 000 знаків. Це, мабуть, десь п'ята частина від того, що мені хотілося б. Вибачте, але я дісно трохи був зайнятий. Так вийшло.
  9. Позивний Сапсан
    Дякую автору за неймовірну книгу і диктору за прекрасну озвучку! Цей голос хочеться слухати, а книги перечитувати. З нетерпінням чекаю продовження!
  10. Гість Віта
    Дякую за чудові книги! Слухала з задоволенням.
    Коли чекати на продовження?
  11. Гість Dima
    Книги супер, коли приблизно буде наступна?
  12. Тетяна Бабій
    Такі круті книги, слухала з дуже великим задоволенням, весь час чекала пригод. Дуже чекаю на продовження. Озвучка бомбезна!!! Браво 👏
    1. KShelest
      Автор
      Дякую) Слухайте на задоволення)
  13. Гість Ігор К
    Книга "бомба" . У такому стилі вперше бачу таке написання, просто і сучасно )))
    Я у дитинстві багато мріяв не про таке як написано у книзі, але теж про усякі супергеройскі штуки , тож книги зайшли якісно. З нетерпінням чекаю продовження. Автору "респект". За озвучування теж дяка.
    1. KShelest
      Автор
      Дкую. Саме так усе й починалось - усі ми про щось мріяли... пригоди... чаклуни, красуні та чудовиська)) Мрії не відмирають. Вони становляться глибше, різноманітніше., сучасніше. І коли потрапляєш на щось таке, навіть і не зовсім таке, як уявляв - відірватися не можливо. Ти наче живеш тим світом, його рухами і відчуттями...
      Так було і з Джеком Лондоном і з Вальтером Скоттом, Дюма, Жюлем Верном.. і з багатьма іншими, чиї душі виписувались на папері і відносили нас у чудові світи.
      Тому я й кажу -

      Кожна ваша думка, кожен сон, кожне неясне відчуття - це шелест сторінок ще ненаписаних книг.

      Дякую усім, шановні поціновувачі власних мрій...Хай вам щастить.
  14. Гість Олена
    Мимоволі сама собі сказала:" як це кінець?..." Дякую за книгу і чудове прочитання! З нетерпінням чекаю на продовження.
  15. KShelest
    Автор
    Не маю часу подякувати кожному особисто, але я безсумнівно вдячний кожному. За підтримку і не тільки матеріальну. Саме Ви своїми відгуками змушуєте думати, що усе це комусь приносить користь. Хтось відпочиває, хтось навіть дізнається собі щось нове, а хтось над чимось і замислюється. Я не філософ) взагалі - в світі немає нових думок. Є думки, які вдачно висловлені і які у потрібний час дійшли до нас. Можливо це не з першого разу.. бо момент був не той. Такі, що потім думаєш - "я ж усе це знав і так, думав так само, а от - людина сказала і так влучно... Значить - я правильно думаю, так і є. "
    І не важливо, хто це скаже -Арістотель, Епіктет, Микола чи я... головне - щоб воно зачепило потрібне в душі. Щоб вона від цього надихнулась чимось новим. може навіть розправила крила...
    Нажаль, слово може і вбивати - он пуйло наваляло в голови своїм, ніхто розгрести не може... а я лише намагаюсь, щоб люди не втрачали віру в те, що не усе в світі так погано. Що є і добрі і чесні і вірні... треба дивитися навколо, краще правильно оцінювати і обирати і не відкидати протягнуту тобі руку, навіть якщо тебе били усе життя. Бо, можливо, саме ця рука підійме тебе до зірниць.
  16. Гість Володимир
    Щиро вдячний за книгу та її озвучення
  17. Гість Людмила
    Дякую!!! За ще одну чудову книгу і також прекрасну озвучку!!! З нетерпінням чекаю сьому книгу!
  18. Christina Reda
    З нетерпінням чекаю 7-му книгу!
  19. Гість Andrii
    Коли вже вийде остання книга? Нема терпцю чикати
    1. KShelest
      Автор
      Вибачте, не можу сказати точно. Брехати не хочу. Сподіваєшся на одне, а отримуєш зовсім інше. За два місяці я майже нічого не встиг( Нажаль, зробити з цим я нічого не можу.
      1. Лидия Ястремская
        Слухач
        вітаю. я теж думала що це вже остання...але бачу ще стільки треба герою встигнути... не поспішайте. ми почекаємо, щоб думки були зібрані і наступна книга була такою ж захопливою. як і попередні... щиро дякую за Ваши книги. приємно читати про моменти, які перегукуються з моїм життям, фразочки, які знайомі мені, гумор...творчого надхнення! З повагою....
  20. Гість Наталія
    Несподівано дуже гарний витвір. Легко слухається, завдяки диктору, бо це має величезне значення ( деякі аудиокниги, гарні за змістом, переставала слухати через погану дикцію, голос, або навіть тембр. ) Це, як музика. Ваш дует хотілось стухати і слухати, бо це не просто розповідь- це бачення автора свого відношення до життя, жінки. В деякому сенсі це психологічний трилер. Ще раз дякую, і очікую книгу-підсумок.
    1. Гість KShelest
      Дякую) Прийдеться трохи набратися терпіння)
    2. ValeryZ
      Диктор
      Дякую.
      Дуже приємно, коли мою аматорську озвучку ось так оцінюють. Будемо чекати сьому книгу разом.
  21. Любослава
    Цей текстовий артефакт, що його дехто необачно іменує "книгою", насправді є не що інше, як концептуально вишукана трансгресія меж традиційної наративної архітектоніки. Його цінність не лежить у площині прямолінійного змісту, а радше в інтенсифікації читацької когнітивної напруги. Це не просто читання, а каталітичний агент для метакогнітивних зрушень, що веде до незворотного розширення свідомості, перетворюючи кожен семантичний блок на виклик до глибинної рефлексії над природою буття. Фінальна рецепція цього об'єкта, незважаючи на його методичну герметичність, була парадоксально позитивною. Дякую)
    1. ValeryZ
      Диктор
      Дякую за рецептивний акт, що трансформував аудіооб’єкт у простір метакогнітивних рефлексій. Як диктор, я зазвичай просто намагаюся тримати дикцію, не зламатися на п’ятистопному реченні та не дати сусідському перфоратору перемогти сюжет. Тим приємніше знати, що ця звукова подорож стала не просто черговим прослуховуванням, а справжнім викликом до внутрішнього осмислення. Радію, що зміг побути провідником до сенсів у цих текстових лабіринтах.
    2. KShelest
      Автор
      Фух... Ось спрощена версія від чату GPT, бо хоч я і знаю усі слова, але одразу укласти їх в голові не зміг)))
      ------------
      Цей текст, який дехто називає "книгою", насправді виходить далеко за межі звичайної розповіді. Його цінність не в сюжеті, а в тому, як він змушує читача напружено думати. Це не просто історія — це щось, що впливає на свідомість, змушує задуматися про глибші речі. Кожен шматок тексту кидає виклик читачеві й змушує переосмислювати життя. І хоч ця книга написана непросто, дивним чином вона справила позитивне враження на багатьох.
      ------------------
      Дякую, пані, заставили зробити таку трансгресію власного розуму. Це позитивний досід)
      1. Лидия Ястремская
        Слухач
        одні незрозумілі слова, навіть автора ошелешили)))))
        1. ValeryZ
          Диктор
          А це мабуть підколка на зразок моєї "Фізики матеріалів" :)
  22. Гість Наталя
    Відчувається вплив російської мови, на жаль
    1. Гість Lisa
      Для прикладу, цитата з книги цього сайта письменника, який закінчив філологічний факультет Чернівецького університету Василя Кожелянко " Срібний павук": Він говорив чистою Чернівецькою мовою, тобто гармонійною мішаніною з німецькою, українською та румунською мовами з рясним вкрапленням польських та єврейським слівець та зворотів "... Кожен регіон нашої країни розмовляє різними ділектами та говірками дивлячись на те, з ким межували, та мали торгівельні та родинні зв'язки. І не у всіх було везіння бути подалі від росії, хоча в різні часи ми ворогували і з ляхами та іншими. Пів країни з дитинства ходили в україномовні школи, їх регіони і дома і в університетах розмовляли тільки українською мовою , їм зараз легко розмовляти, бо вони завжди спілкувалися українською. А пів країни прикладає титанічні зусилля, тільки після війни почали навчатися рідною мовою. І потрібно не хаяти, а підтримувати це. Ми всі слухаємо українські книжки. Давайте дружити і розуміти одне одного, які б ми різні не були, і на яких би говірках не розмовляли. Дякую всім.
      1. Гість KShelest
        Дякую пані. Мені нема чого й додати.
      2. ValeryZ
        Диктор
        Це справді так і є.
        Читаючи авторів на тому ж букнеті я теж помічаю, що людина або перекладала свій твір, або все життя здебільшого спілкувалася російською, але намагається писати українською. Це помітно з вживаних слів та зворотів, а якщо твір перекладений, то у ньому, особливо у дуже довгих реченнях може навіть "сповзати" рід. І це без уважного та професійного редактора досить важко помітити самостійно, вичитуючи написане чи перекладене. Мовні кальки - це щось майже на рівні підсвідомості, я вважаю. Лінгвістичні конструкції зашиті у наших нейронах настільки глибоко, що навіть люди, які втрачають пам'ять і не знають хто вони такі - можуть говорити.
        Я сам досить довгий час писав вірші російською мовою. Часто - думав нею, залежно від обставин. Проте, одного дня вирішив, що хочу писати, читати і думати саме українською. І почав писати лише нею. Це було важко. Я спотикався на словах, бажаючи писати чистою, літературною мовою. І перехід цей тягся багато років. Я жахався написаному і викидав. Писав і викидав. Я намагався дійти того стану, коли я зможу писати вірш "на ходу", не підбираючи слів спеціально, як колись у мене було з російською. І от одного дня, несподівано для мене, я "з голови", йдучи кудись, "сплів" досить непоганого вірша. Я пам'ятаю тільки цей факт, а не те, про що він був, бо я його не записував. І от, як кажуть, з того дня...
        Таке перемикання - вимагає багато зусиль. Контролю. Спроб. Самокритики.
        Я аплодую стоячи тим людям, які будучи російськомовними від народження, зробили такий крок і йдуть у цьому напрямку далі. Мені було легше - я у побуті та оточенні був україномовним. А от вони... вони свідомо долають всі труднощі. Можливо навіть будучи не дуже молодими (таким ще важче, бо мовні нейрозв'язки - міцні і вкорінені).
        Моя повага!
  23. Володимир Rbctkm
    Прочитав шосту книгу.., засмутився що немає продовження.Дякую за книгу Автору і Диктору, з нетерпінням чекаю продовження .:)
    1. ValeryZ
      Диктор
      Дякую, пане Володимире!
      Я теж чекаю. Дуже цікаво, що ж далі буде :)
  24. Гість Павло
    Прослухав з задоволенням усі частини.

    З побажань. Хотілося б щоб автори книг, режисери фільмів консультувалися з спеціалістами по домедичній допомозі при описі її надання (більшість спеціалістів надасть консультацію безкоштовно). В результаті ми отримаємо не тільки цікавий продукт, а ще й корисні знання. Нажаль в описі допущені помилки, які можуть коштувати життя потерпілому.

    В шостій книзі, мені здалося, що Максим недостатньо намагався врятувати поселення та людей, хоча часу в нього було достатньо, щоб це зробити. Взагалі запобігти нападу. Використати різні пастки, побудувати укріплення та укріпивши їх магією, зархів, Пуха тощо і взагалі битви б не відбулося. Також, можливо я не уважно слухав, але Максим чомусь не використовував ілюзії владних людей для зміни ситуації на свою користь (запобігти війні чи якихось рокових дійств).

    Дякую автору та диктору.
    1. KShelest
      Автор
      Дякую за зауваження. Було б дуже непогано, аби ви одразу написали, що саме на ваш погляд написано не точно. Бо вгадувати довго. По друге - я вже був на декількох тренінгах з такмеду і смію вас завірити, що кожен інструктор вносить якісь моменти, які з погляду іншого інструктора є не правильними. Власне процедура роботи з турнікетами та оклюзійними наліпками не є складною.
      Ну, а по книзі, ви мабуть не відмітили той момент, що спочатку ГГ не хотів занадто втручатися, щоб жителі таки проявили власну волю до перемоги, а далі він вже нічого не зміг, бо запрацював отой генератор "білого шуму" і магію використовувати не виходило.. Пух до нього тоді не приєднався, пастки робили й самі містяни - не такі вонж дурні, життя багато чому навчило. - Макс теж це відмічав. Ну і він таки зробив маневр, що допоміг спасти Дітріха та Борка які практично загинули. Причому застосував це до усіх жителів міста. На всяк випадок. Так що вийшло як найкраще - і жителі повірили у власні сили і визначились що їм краще, і усі зостались живі.
      Розумію - усім би хотілось як найкраще. Це ми зараз думаємо, що аби Путлера задушили ще в дитинстві скільки біди не було б... але ж воно так не виходить. Добре коли можна прибити головного та й усе. Але ж спочатку треба дізнатися де він і чи точно саме він головний...
      Дякую за комент. Приємно, що люди думають. Щодо так меду - напишіть з чим ви не згодні, я б хотів знати. Бо якщо я щось не правильно розумію, то треба ж виправлятись)
      1. Гість Павло
        Добрий день. Стосовно домедичної допомоги. Книга 2 Глава 6 надання домедичної допомоги при утопленні. Я не є експертом. При наданні допомоги при утопленні надання допомоги починається з укладання на тверду, жорстку поверхню, далі п'ять рятувальних подихів (деякі курси навчають, що треба спочатку оцінити прохідність дихальних шляхів (відсутність трави, мулу тощо)), далі вже повторювальні маніпуляції 30 натискань та 2 подихи з частотою 100 - 110 натискань за хвилину. 15 натискань / 2 подихи - роблять тільки дуже маленьким дітям (немовлям).

        Ще раз хочу подякувати за книги. Після їх прослуховування перший день було відчуття, що десь поїхав хороший друг чи родич і його вже дуже не вистачає. Не поспішайте будь ласка з написанням фінальної книги, щоб історія дійсно мала гарне та логічне завершення.
  25. Lisa
    Закінчила слухати шосту частину циклу. Це якийсь курс виживання теперішнього часу України. Макс ще й інструктор тактичної медицини . Так майстерно вплетаєте потрібні зараз знання. З першої книги підготовка до війни, початок, потім розгарння, кров. Все як в житті. З цими книгами Вам потрібну у владу. Тут описано як все насправді повинно бути. Пригоди звичайно класні, але закінчуйте цю історію. Напишіть нам мир. Письменники фантасти завжди бачили наперед, потім все що вони повигадували справджувалось. А від Вас, Костянтин, чекаємо нових історій, ідей у вас вистачає. Голос Валерія, як завжди, класний. Дякую всім.

    Ще й на протязі всієї книги постійні слова ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ. Хай вже збуваються. Дякую всім
  26. Калина Лучинка
    Дуже цікава та захоплива історія. Озвучка на вищому рівні! Дякую. Чекаю на продовження.
    1. ValeryZ
      Диктор
      Дякую і вам. Дуже приємно.
  27. Гість Вікторія
    Дякую за швидку і цікаву озвучку .Тепер чекатиму швидкого написання 7ї книги.
    1. ValeryZ
      Диктор
      Дякую!
      Чекатиму разом з вами.
  28. Гість Dima
    А темрява це хіба магія цеж вакуум то чому він ним не користується в антимагічних кайданах?
    1. ValeryZ
      Диктор
      Наскільки я розумію, магія у цьому випадку насправді не зникає, хоча прямого пояснення, чому так відбувається - я не можу пригадати. Можливо, відбувається щось на зразок того, як з отими генераторами шуму: все є, але через перешкоди або не працює, або працює не так.
      На жаль, вся доступна література з цього питання була знищена під час Заколоту Королів і подальших подій, тому тих, хто міг би пояснити цей ефект - немає.

      Темрява - не вакуум. Дещо пояснюється з цього приводу, якшо я не помиляюся, Даррагором. Проте дуже мало, побіжно.
    2. KShelest
      В усіх справах ГГ потрібно зважати на те, що він вчиться як і ми. Він отримав чиїсь знання і ще багато чого витягла надсистема звідусіль, але окрім знань потрібні ще й навички. Якщо ви прочитаєте усі необхідні книжки з керування літаком, то навряд чи полетите дуже добре з першого разу. А окрім цього є ще таке, що дивишся на якусь проблему - наче й усе правильно, а не працює. Доки не перебереш усе власними руками - не розберешся, хоча теорія уся відома. Тому так і користується, як вміє.
  29. Гість Dima
    Вибачте за необережне питання але мені здається чи там якась проблема із часом? Максима закинули на 500 років пізніше а німців на тисячу років раніше

    Головна проблема сайту - зірочок не вистачає
    1. ValeryZ
      Диктор
      Це, можливо, з'ясується у наступній книзі. А можливо і ні (я не в курсі). Час він такий - нелінійний. У різних місцях всесвіту тече неоднаково. Тож хай це поки що залишиться таємницею. І ви ж пам'ятаєте (з четвертої книги) - Макс-то був не один. Так що час тут дійсно - дуже примхливий. Але як там і що - я і сам не знаю.



      Ну не видавайте ж усіх поворотів сюжету, а то іншим не цікаво буде ;)
    2. KShelest
      Дякую, звісно, остаточно усе з'ясується в останній книзі. Скажу тільки що справа не в тому кого куди закинуло. Та й не закинуло воно зовсім. Нічого не буває випадково.
  30. Гість Dima
    Гори - гремліни

    На анотації 'борода бога ' ,а бородаті-це гремліни?

    Книга супер100/100

    З оком саурона прекрасно придумано
    1. ValeryZ
      Диктор
      Як би його так щось сказати, щоб не проспойлерити :)
      Вони мені самому дуже сподобались. Як і Штурмік. А скільки ще всього "підрозв'язалося" - так я взагалі в шоці був. :)
4read.ORG » Українська література » Шелест Костянтин - Час збирати каміння