Аудіокнига Світ Роканнона - автор Урсула Ле Ґвін

Слухайте онлайн
Обкладинка аудіокниги «Світ Роканнона»
1
Рейтинг:
(47 голосів)
3.7
Про аудіокнигу    53   3 665

За вісім світлових років від найближчого населеного світу існує дивовижна планета, населена декількома видами розумних істот, яких людина називала б тролями або гномами. І феодальні герої-лицарі...

У такому світі опиняється прогресор-етнолог Роканнон. І все б нічого, однак йому доведеться захищати цей світ, в який він безумовно закоханий, від грізних і підлих загарбників, озброєних передовими технологіями, але позбавлених високих морально-етичних принципів.

Прекрасний роман. Висока поезія завжди була властива Ле Ґвін, а в цьому творі вона проявилася у всій красі. Гарний світ. Цікаві раси інопланетян. Шляхетний герой, який намагається врятувати всю планету від підступів лиходіїв. Ну і, звичайно, кохання...

Всі книги серії «Хайнський цикл»:

1. Світ Роканнона
2. Планета вигнання

Ютуб канал диктора


Подякувати диктору за озвучку:
Patreon: OrobchukAudiobook


Підтримай сайт гривнею 😊
Слухати аудіокнигу Світ Роканнона онлайн, безкоштовно і без реєстрації на телефоні.
Підпишись! наш Телеграм

Коментарі53

Поділіться враженнями Що сподобалося у книзі чи озвученні та кому ви б її порадили?
  1. NoMoreBombs
    20 березня 2026 10:38
    Слухач

    Аудіокнига закінчилась і... я в шоці. Чесно, фінал просто перекреслив усю симпатію до неї. Роканнон, цей великий вчений, просто бере і все робить для того, щоб застосувать термоядерну зброю проти планети, де люди ще мечами б'ються? Це дивно і огидно.

    1. Гість Віктор
      Гість Віктор
      20 березня 2026 11:17

      Ну підожди, там же бомбили конкретну базу ворогів, а не мирне населення. Ле Гуін взагалі пацифістка була, якщо що. Вона не Лавкрафт, який виправдовував расизм, і не Гайнлайн, який радий усьому, що стріляє.

      1. NoMoreBombs
        20 березня 2026 11:18
        Слухач

        База так. Але термоядерний удар по планеті не буває точковим і Роканнон це знав. Він вибрав знищення - і книжка подає це як героїчний акт, а не як трагедію.

        1. Гість Віктор
          Гість Віктор
          20 березня 2026 11:19

          Ви, мабуть, неуважно слухали. Роканнон знищив базу Фараді - таких же прибульців із високими технологіями, які окупували цей світ. Це був єдиний спосіб зупинити загарбників. Ле Ґуїн тут показує трагедію вибору, а не розваги мілітаристів.

          1. NoMoreBombs
            20 березня 2026 11:21
            Слухач

            Єдиний спосіб? Вау нах! Це класичне виправдання воєнних злочинців! Високорозвинена цивілізація приходить у середньовічний світ і влаштовує там ядерні гриби. Яка різниця, хто там на базі, якщо наслідки відчує вся планета? Це аморально.

            1. Гість Віктор
              Гість Віктор
              20 березня 2026 11:23

              Слухайте, це ж фантастика часів хіппі! Мир-трава-рокнролл! Урсула навпаки піднімає питання відповідальності. Вона не оправдує Роканнона, вона показує, як він втрачає свою людяність через те що зробив. Ви плутаєте опис подій із схваленням самої авторки.

            2. NoMoreBombs
              20 березня 2026 11:25
              Слухач

              Та ні, Дмитре, це ви за гарними словами ховаєте звичайний геноцид. Якщо герой - позитивний, і він робить таке, то авторка каже нам: ну, іноді можна трошки побомбити, якщо мета благородна. Це ж логіка тих, хто скидав бомби на Хіросіму та Нагасакі.

            3. Гість Віктор
              Гість Віктор
              20 березня 2026 11:26

              Це взагалі некоректне порівняння. Хіросіма - реальні 140 тисяч загиблих. Роканнон фікція. Ти не можеш ставити знак рівності.

            4. NoMoreBombs
              20 березня 2026 11:29
              Слухач

              Художні тексти це таке собі НЛП. Коли ми знову і знову читаємо, що удар був необхідний - це осідає. І потім ця логіка легше приймається в реальному житті. Кілька тижнів тому була розбомбована школа в Ірані. 150 загиблих дівчат. Там теж казали про об'єкт. Теж, мабуть, вибору не було? Коли ми починаємо приймати такі фінали в книжках як нормальні, ми стаємо сліпими до того, що відбувається за вікном.

            5. Гість Віктор
              Гість Віктор
              20 березня 2026 11:30

              Вибачте, але це вже демагогія. Ви зараз звинувачуєте одну з найгуманніших письменниць світу в тому, що вона винна в обстрілах іранських шкіл? Ле Ґуїн все життя була пацифісткою. Читайте ширше, а не крізь вузьку щілину свого обурення.

            6. NoMoreBombs
              20 березня 2026 11:34
              Слухач

              Я пов'язую логіку, а не авторку. І живу в місті, яке постійно бомблять. Мені не абстрактно і не переливки, коли читаю про точковий термоядерний удар заради перемоги. Я фізично знаю, як звучить виправдана атака зовні.

            7. Гість Віктор
              Гість Віктор
              20 березня 2026 11:36

              мені теж прилітає, і ОРЄШНІК падав не дуже далеко. Але не треба робити з книги пропаганду. Фантастика - це думки. Урсула ставить героя в неможливі умови. Роканнон після цього акту став вигнанцем, він сам себе покарав. Це антивоєнний меседж!

            8. NoMoreBombs
              20 березня 2026 11:38
              Слухач

              І все одно, я не можу пиийняти такий фінал

            9. Гість Віктор
              Гість Віктор
              20 березня 2026 12:02

              ...Це я почув. Але все одно вважаю, що ти проєктуєш особистий досвід на текст, який про інше. Ле Гуін писала про ціну вибору, а не про те, що бомбардування - це ок.

            10. NoMoreBombs
              20 березня 2026 15:37
              Слухач

              Може, ти й правий щодо її намірів, ми в голову не заліземо. Але текст живе окремо від намірів, і коли роканнон робить це - і залишається у нашвй пам'яті  як герой - це вже якорь для свідомості. Хочемо ми того чи ні.

  2. Дерун
    Дерун
    15 березня 2026 23:53

    Лайно рідкісне, однозначно

    Тай начитка, так собі, на трієчку

    Хто таке взагалі слухає?

    Напевно кожному своє

  3. Денис Гальперин
    10 березня 2026 17:22
    Автор

    Один з найвидатніших творів одної з найвидатніших авторок. Дякую за озвучування.

    1. Гість Богдан
      Гість Богдан
      11 березня 2026 08:33

      Ну шо, прослухав нарешті і нічого "найвидатнішого у творі одної з найвидатніших авторок" не знайшов. Прослухав без особого ентузіазму, чесно кажу. Не захоплює - пригоди якісь тяжкі і сумні, мандрівка розтягнута, а в кінці - раз-два і готово. Екшен-сцени малозрозумілі, погано описані. Та й дивацтв вистачає...

      1. Захар
        Захар
        11 березня 2026 08:42

        О, ще один геній з інтернету, котрий не зміг зрозуміти книгу і вирішив, шо це книга винна 😂 Може, проблема не в Ле Гуїн, а в тім, шо ти звик до "Сутінок" і Яросс?

        1. Гість Богдан
          Гість Богдан
          11 березня 2026 08:45

          Типу, якшо щось не захоплює - значить я тупий? Класична відмазка фанбоїв. Серйозно обговорювати цей роман - це все одно, шо аналізувати смак гамбургера з найближчого Макдональдса. Тобто, при певному потягу до снобізму, можна і проаналізувати цю блювотну булочку з котлетою, але треба бути готовим, шо той, хто, відкусивши від гамбургера, вигукує  АФІГЄННО і пускається в міркування про тонкощі смакових відчуттів, виглядає досить смішно.

          1. Захар
            Захар
            11 березня 2026 08:47

            Ги-ги, Макдональдс... Файний ти, видко, знавець літератури, як той баран знавець нових воріт. Ле Гуїн - лауреатка п'яти Г'юго і Неб'юла, а ти на неї - "гамбургер". Може, це твій інтелект має рівень бургера, га?

            1. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 08:48

              Нагороди - це аргумент для тих, хто сам не вміє думати. Сталін і Брєжнєв теж мали купу нагород, і шо? Сюжет наївний і не особливо оригінальний. Світ слабко продуманий і дещо поверховий, при читанні виникає купа питань. Ідеї не нові не те шо для 60-х - навіть у 50-х книга не здивувала б.

            2. Захар
              Захар
              11 березня 2026 08:49

              Ти цих дебілів приплів до Ле Гуїн?! Серйозно?! Бісова дитина, ти взагалі розумієш, шо ти несеш?!  Іди вже, пательню свою читай далі.

            3. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 08:51

              Де аргументи, розумнику? Герої прописані на рівні колобка і червоної шапочки. Не очікував такого від Ле Гуїн. Якшо "Ліва рука темряви", яка мені також не сподобалась, все ж таки відповідає на питання, чому Ле Гуїн вважають видатним письменником, то "Роканон" відверто розчаровує.

            4. Захар
              Захар
              11 березня 2026 08:52

              Слухай, ану цить! Колобок і червона шапочка... Рокананн - це архетипний герой-мандрівник, а ти його рівняєш до казок для дітей п'яти років. Це шо, твій рівень аналізу? Може, ти просто не дослухав і гуглив педівікію?

            5. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 08:54

              Дослухавв, на жаль. Краще б не слухав - час би зекономив. І не треба мені тут "архетипний герой" - це просто красиве слово, яким прикривають картонного персонажа. Файно балакати, аби ніц не робити.

            6. Захар
              Захар
              11 березня 2026 08:55

              Ти звідки взагалі, з якого болота виліз? Бо рівень твоїх аргументів - це "не сподобалось, бо не сподобалось". Це не критика, це нявкання кота об батарею.

            7. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 08:56

              Нявкання? Це я ще ввічливо висловився. Ти захищаєш книгу так, наче Ле Гуїн твоя хрещена мама. Заспокойся вже, рагуль.

            8. Захар
              Захар
              11 березня 2026 08:57

              Що поганого в рагулях? Що вони на тебе не схожі? Ха! Леґінь, та я більше прочитав за один рік, ніж ти за все своє злиденне читацьке життя! І знаєш шо - твоя проблема в тім, шо ти шукаєш у фантастиці вибухи і погоні, а Ле Гуїн пише про ЛЮДЕЙ. Розумієш? Про людей, не про лазери.

            9. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 12:57

              Про людей, кажеш? Яких людей, якшо вони всі пласкі, як млинець? Я читав справжню НФ - Діка, Азімова, Лема. Ось де характери, ось де ідеї. А це - туристичний путівник із претензіями.

            10. Захар
              Захар
              11 березня 2026 13:00

              Лем?! Ти Лема поставив ВИЩЕ Ле Гуїн?! Стій, дай я сяду. Ти порівнюєш Лема, який писав сатиру і технофілософію, з Ле Гуїн, яка писала антропологічну прозу?! Це як порівнювати Шевченка з Франком і казати Франко гірший бо не кобзар.

            11. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 13:01

              О, вже й Шевченка приплів, патріоте. Зараз ще тризубом заколеш. Я кажу просто, що книга слабка. Не для свого часу, не для будь-якого часу. Пусто. І ніякі твої "антропологічні прози" цього не змінять.

            12. Захар
              Захар
              11 березня 2026 13:03

              Знаєш шо, я вже втомився битися горохом об стігу. Ти прийшов не обговорювати - ти прийшов самостверджуватись за рахунок великої письменниці. Таких, як ти, називають "той, що гавкає на потяг". Потяг поїхав - Ле Гуїн на вершині світової літератури. А ти де?

            13. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 13:06

              На вершиніі? Ха-ха! На вершині непрочитаних книжок на поличці у снобів. А я маю право критикувати. Чи у вас там на вешині це заборонено?

            14. Захар
              Захар
              11 березня 2026 13:12

              4 помилки в одному пості! 😂 Це найкраще, що ти сказав за всю розмову. Хоч щось оригінальне, не як у Ле Гуїн. Залишаюсь при своєму: книга - на три з мінусом. Дякую за "дискусію", знавцю.

            15. Гість Богдан
              Гість Богдан
              11 березня 2026 13:14

              Іди вже, геній, зі своїм трояком. Книга пережила пів століття і переживе тебе. А твій "огляд" навіть гугл не проіндексує. Слава Ле Гуїн, і бувай здоров, якшо зможешь.

  4. MythMaster
    MythMaster
    10 березня 2026 11:24

    Давайте чесно: цей роман - чисте фентезі, де Ле Ґуїн просто забула прибрати зореліт з переднього плану. Лицарі, замки, принци ангіар на літаючих котах... Яка це в біса наукова фантастика? Це Толкін на мінімалках!

    1. Рікк90
      Рікк90
      10 березня 2026 11:30

      Твій інтелект, схоже, залишився на рівні гдеміар, які далі своєї дірки-печери не бачать. Це Гайнський цикл! Це антропологічна НФ. Те, що Роканнон потрапив на планету з феодальним ладом, не робить книгу фентезі. Це зіткнення цивілізацій.

      1. MythMaster
        MythMaster
        10 березня 2026 11:33

        Зіткнення цивілізацій? Ага, розказуй. Там Роканнон скаче на вітроконі, тупо великому коті з крилами, через гори, щоб знайти магічне намисто. Магічне. Намисто. Ігоре, зніми відро з голови , воно тобі на мізки тисне.

        1. Рікк90
          Рікк90
          10 березня 2026 11:34

          Це не магічне намисто, а технологія Ліги Світів, релікт! А вітроконі - це просто місцева фауна, біологічна адаптація. Якщо ти не можеш осягнути концепцію еволюції на інших планетах, то читай "котигорошка", там сюжет якраз для тебе.

          1. MythMaster
            MythMaster
            10 березня 2026 11:35

            Нуну, і які жце технології, геній...

            Еволюція? Та в них там гдеміар живуть під землею, а ольгіар - у замках. Це класичні гноми та люди! Ле Ґуїн просто взяла фентезійні раси і приклеїла їм етикетку "інопланетяни". Твій "науковий" підхід розвалюється після першої ж глави.

            1. Рікк90
              Рікк90
              10 березня 2026 11:37

              Боже, який примітивізм. Це різні гілки Гайнського людства, посіяні тисячі років тому. Генетична дивергенція, чув про таке? Чи ти тільки про ельфійські мечі читати вмієш?

            2. MythMaster
              MythMaster
              10 березня 2026 11:38

              Генетична дивергенція у твоїх вологих фантазіях! У книзі Роканнон проходить шлях героя через випробування, отримує "дар" телепатії... Ой, вибач, "ментального чуття". Називай це як хочеш, але це МАГІЯ. Ти просто боїшся визнати, що твоя ікона НФ почала з казки.

            3. Рікк90
              Рікк90
              10 березня 2026 11:39

              Телепатія в НФ 60-х - це стандартний троп, такий же як гіперстрибок. Діка читай. Роканнон - вчений-етнограф! Він не чаклун, він дослідник, який деградував разом із середовищем. Але тобі важко зрозуміти соціальну антропологію, коли в голові тільки "піу-піу" чарівною паличкою у чарівну дірочку.

            4. MythMaster
              MythMaster
              10 березня 2026 11:41

              Він поводиться як білий-завойовник! Весь вайб книги - це подорож у стилі "Меча і Магії".

            5. Рікк90
              Рікк90
              10 березня 2026 11:41

              У нормальному sci-fi бувають чужі біологічні види. Це не магія, це інша екосистема. Почитай щось окрім мемів.

            6. MythMaster
              MythMaster
              10 березня 2026 11:42

              Ага, "екосистема". І раси з майже ельфійською культурою теж "екосистема"? 😂

            7. Рікк90
              Рікк90
              10 березня 2026 11:43

              Так, бо це інопланетні раси, а не ельфи. Просто авторка описала їх красиво.

            8. MythMaster
              MythMaster
              10 березня 2026 11:46

              По-твоємо це красиво? Та вони поводяться як персонажі з Толкіна хронік Шанари. Тільки замість коней - вітроконі.

            9. Рікк90
              Рікк90
              10 березня 2026 11:47

              Ти взагалі слухаа книгу чи просто застряг на слові "вітроконі"?

            10. MythMaster
              MythMaster
              10 березня 2026 11:48

              Слухав. І щоразу, коли з’являється нова раса, відчуття таке, ніби це новий фентезійний клан.

  5. Гість Ярослав
    Гість Ярослав
    9 березня 2026 23:37

    Чи плануєте озвучити далі?

    1. saliri
      10 березня 2026 07:35
      Диктор

      Так, звісно

4read.ORG » Світова література » Урсула Ле Ґвін - Світ Роканнона