Останні коментарі

Прослухав дуже сподобалось, цікаво написано приємно слухати голос диктора.

Дуже сподобалось і оповідання і виконання твору. Шана і дяка виконавиці яка манерою виконання створила образ авторки

Переслуховую втретє і отримую море задоволення. Спасибі автору, диктору і усім, хто долучився до аудіокниги.
Дуже цікаво аналізувати, проводити паралелі між Чехією і Україною, між минулим і сьогоденням.

Крута казка

👍👍👍👍👍👍👍👍💕🩷🩷🩷💕🩷🩷🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦❤️❤️❤️❤️😍🥰🥰😘🥰🥰😍🥰🥰

Чого тоді ти слухаєш?
Книга супер дякую Галини🌺🙂

З не терпінням чекаю на 4 частину пригод Федька 👍👍👍👍

Дякую за відгук!

Найгірша озвучка в житі ненавиджу цей сайт

Може тому, що в автора ніхто не загинув в цій війні . Інакше б він не говорив про якесь примарне вибачення другу - зраднику.

Чому я так реагую? Бо моєму племінникові навіки 23, бо мій брат, дядько, ще два племінники , чоловік племінниці воюють, захищаючи далеко не політиків . В жоден сумнів в моїй голові не зародився б , щоб виправдати друга - зрадника.

знаєш, ти не одна, я теж просто фааан!

А чи буде ця книга як і інші, у вашому блозі на ютуб каналі ?

Хороша книга. Дякую автору і диктору за чудову роботу та

Дякую за відгук! У другій книзі буде більше "сюжету". Та й всього іншого буде більше. І так. Це не фантастика.

Дякую. Влучно. Саме так і було.

Дуже гарна казка про Снігову Королеву.

Шановна пані Людмило,
я, звісно ж не автор, але начитуючи цю книгу, мені довелося дещо (хоч, можливо і поверхнево, як може здатися на чийсь погляд) занурюватися у внутрішній світ дійових осіб сеї оповіді. Тож відповім вам я, оскільки перше слово людини після запитань такого роду, у більшості випадків може бути сприйняте як виправдання. "Я не це хотів сказати... Я не так написав... Ви не так зрозуміли". Тож, якщо пан Денис матиме натхнення відповісти, я хочу виступити таким собі "буфером", котрий має на меті привести діалог саме до конструктивної течії. Втім, якщо моя відповідь задовольнить і вас, і автора, я буду дуже радий.
Отже, розпочнемо з цитати з книги:

— Одного мого… знайомого, — я не хотів говорити «друга». Це слово більше не підходило. — Михайло. Ми дружили з дитинства. Разом у походи ходили, разом від дівчат бігали, потім разом за ними бігали… А потім, у двадцять другому, коли почалася велика війна, він… він обрав інший бік. Не той. Ми страшно посварилися. Я назвав його зрадником, він мене- наївним дурнем. Ми не спілкувалися кілька років. А в двадцять сьомому, коли все закінчилося, він знайшов мене. Через месенджер… це такий спосіб спілкування в інтернеті. Коротше, хотів поговорити, помиритися. Сказав, що все це було помилкою, що політика не повинна руйнувати дружбу. А я… я не зміг його пробачити. Я був занадто гордий. Або занадто дурний. Я послав його. А через два роки впав астероїд.

І тепер я наведу свої роздуми.

Сільвер, на самому початку оповіді зазначає, що "коли все почалося" йому було 23. Себто, коли у всесвіті "Сонця" закінчилася війна, йому був 21 рік. А у 2022 році Сільверу, як і Михайлові, мало бути приблизно 16. Хлопчаки, які майже все свідоме життя були разом. І от у цьому віці їхні шляхи розійшлися.
Сільвер говорить, що вони не спілкувалися. Це свідоме рішення, у такому віці відмовитися від спілкування з ровесником, найкращим другом. І я чомусь думаю, що у пам'яті Сільвера всі ці роки зберігалося тільки хороше про Михайла. Про їхнє життя ДО. Окрім того, ми ж не знаємо, а автор не говорить, чому шістнадцятирічний хлопець обрав "інший бік". І от, уже десь аж у 2044 році, через СІМНАДЦЯТЬ років після ТОГО повідомлення у месенджері, Сільвер роздумує, чи не варто було пробачити людині, яку він не бачив так довго. Він УЖЕ прожив не бачачи Михайла більше, ніж йому було на той час, коли їхні шляхи розійшлися. Він пройшов "і крим, і рим, і мідні труби, і повну сраку"... Хіба він не має права озвучити свої сумніви через такий проміжок часу?.. Окрім того, Сільвер у цей час говорить з Софією, відкриваючи їй свою душу, фактично. Свої сумніви і вагання. Шліфуються їхні відносини. І цей епізод, на мою думку показує не те, що Сільвер (чи автор через нього) показує якесь виправдання для колаборантів, а те, що людина, знаючи, що може бути піддана осуду, все одно відкриває свою душу, дозволяючи зазирнути іншій людині у власні сумніви. Тобто, навіть бачачи, що Сільвер аж ніяк не супермен, ми бачимо ще одну його вразливість. І ще одну сильну сторону: він не боїться відкритися іншій людині.

Ну ось десь так я бачу цей уривок.

Ого тут дебати пішли ! Люди , це ж книга , а не чиясь автобіографія ) . Я от просто насолоджуюсь гумором, його зараз не вистачає .

Мені дуже сподобались усі книги "Гаррі Поттер". Озвучка також чудова. Отримав величезне задоволення від прослуховування аудіо - книг. 👍 😇

Репліка про друга, який виявився по той бік барикади , якого не простив, бо був дурний, - була зайвою й залишила неприємний осадок.
Автор виправдовує запроданців?

Це не політика руйнує дружбу, в особисті переконання, які руйнують родини, А не тільки якусь там примарну дружбу. Бігати разом на дискотеки й за одними й тими ж дівками - це ще не дружба.

Дякую, візьму до уваги) І сподіваюсь почути вашу думку, як дослухаєте)

Вистава виконана чудово, але забагато музичних вставок, які занадто довго, ніж потрібно триватимуть.

смішне дуже дуже. Я слухаю і витираю сльози від сміху і дуже дуже дуже класно 🤩 🤩😂🤣😂🤣

Починаю слухати. Зацікавила українська озвучка. Поставила швидкість на 1.3 і пішло веселіше. На мою думку, забагато неправильного інтонування слів. Тобто читач виділяє інтонацією якесь слово в реченні, а по змісту потрібно виділити інше слово або нічого не потрібно виділяти. І ще присутні злети голоса вгору і вниз, як при читанні віршів. Це псує сприймання книги на слух , як на мене.

Дуже гарна озвучка

Чудова книга!

Ну от по продовження до пана Дениса. Тут я нічим не допоможу. А от коли текст уже буде готовий, тоді й настане моя черга.
Костянтин також працює не покладаючи рук. Ось прямо зараз, праворуч від мене, сидить і торохтить по клавіатурі. То сопе, то посміхається... я так розумію - творчий процес рухається.

Пане Тарасе, дякую вам.
Колись на букнеті, здається, випало поспілкуватись з людиною, яка чи то погано бачила, ти то була взагалі незрячою. І я тоді подумав, що от саме для них єдиною можливістю познайомитися з новими авторами є аудіокнига. Звісно, на тому ж букнеті є "автоматична" озвучка. Але не всі автори вмикають її. Та і слухати можна лише в застосунку на телефоні.
Тож це ще один привід займатися озвучуванням.
Шкода тільки, що у більшості прослуховувань справа закінчується, щонайбільше, "лайком."

Дякую за таку відданість, пані Олено!

Бажаю міцного здоров'я автору.