Аудіокнига Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням - автор Анна Лембке

Слухайте онлайн
Лембке Анна - Дофамінове покоління
Рейтинг:
(27 голосів)
4.3
Рецензія    11   5 899
У сучасному, перенасиченому розвагами, світі людство тікає в задоволення. Нам постійно потрібно дедалі більше приємних відчуттів, аби підтримувати нормальну життєздатність. Однак потім це переходить усі межі, і ми лишаємося наодинці з тим, від чого, власне, і тікаємо, – з невимовним усюдисущим болем, без якого, на жаль, існування неможливе. То як бути – відмовити собі у фейсбуці, іграх, каві?

Анна Лембке розповідає, як підтримувати баланс між болем і задоволенням, тобто органічно тримати дофамін на належному рівні. Її книжка пояснює природу залежності від різноманітних атрибутів повсякденності, а також те, як вийти з болісного стану, коли залежність уже не дозволяє людині адекватно займатися повсякденними справами. Аналізуючи особисті історії багатьох людей, які опинилися в пастці своїх дофамінових рецепторів, авторка дає надію на повноцінне життя без згубних звичок, що витрачають наш час і сили.

Ютуб канал диктора


Подякувати диктору:
Посилання на конверт в Приватбанку
PayPal: moskalenko1976@gmail.com

redvid esle

Слухати аудіокнигу Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням онлайн, безкоштовно і без реєстрації на телефоні.
11 відгуків:
  1. Ирина
    Дуже актуальна тема про сьогодення. Дякую пановi Москаленку за його працю теж.
  2. Свiтлана
    Менi потрiбне заспокiйливе вiд цього йи. Першi хвилини я слушала, потiм почала дратуватися, а пiсля хвилин 20 я вже не чула тексту. Я в думках сперечалась з читачем тексту, бiсилася, нервувала, кричала на нього т.д. Вимкнути не могла, бо були зайнятi руки. До речi, я вже колись чула його начитку i були такi самi выражения!!! Виходжу звiдси i йду шукати психiатра
    1. Тамара Молокова
      Так само. При всій повазі до праці читця - перестаньте вже казати "ї" замість "й".
      1. Сергій Москаленко
        Диктор
        Пані Тамаро... Ви так праві що аж незручно про це писати на загал... Клянусь, я дуже сподівався що цього ніхто не помітить, але не так сталося як гадалося... Переконаний, що коли я помру і стоятиму голим як і решта нещасних у довжелезній черзі біля ворот до Бога, суворий погляд Петра вихопить мене з юрби і поманить до себе грізним пальцем. Я відразу відчую жах і спробую пручатися, але хто я зрештою такий аби пручатися самому Петру. Якась містично-божествена сила підхопить мене і перенеси через натовп очікуючих. І ось очі Петра стануть раптом такими близькими як ваші слова у цьому коментарі. Він суворо подивиться мені просто в очі і запитає: "Нащо це ти Сергію, вимовляв "-і-" замість "-й-"?"... А що я йому відповім? от-от... я лише впаду на коліна і зізнаюся у всіх своїх гріхах... Сумніваюся, що після цього шлях до раю відкриється мені, але ви пані Тамаро, ви, сподіваюсь, зможете пробачити мені цю непростиму хибу? Заздалегідь дякую і більше так не буду, а якщо і буду то знайте, це я роблю спеціально аби викликати вас на дівлог)))))
        1. Іван
          Моряче, ти крутий. Мені видається, що ти працюєш якраз добросовісно. Дякую. Приємно.
    2. Сергій Москаленко
      Диктор
      Шановна пані Світлано! Ви навіть уявити собі не можете як я вас розумію... Зазвичай, я відчуваю так само щось подібне... Ба більше... Я був у психіатра і він сумно зазначив, що це на жаль не лікується. Це скорше за все вроджений дефект і треба з цим якось жити... Я намагаюся, але це повірте, непросто... Залишається лише із захватом висловитися на тему вашого надміцного терпіння, бо ви трималися достатньо довго... Переконаний, якюи ваші руки були б все ж вільні, ви припинили б це знущання над святим обрядом промовляння текстів вголос негайно... Спасибі вам за це і за болючу, але таку необхідну всякому митцеві правду...
  3. Гість Світлана
    Я вважаю, що цю книгу варто прослухати (прочитати) кожному. Наше життя наповнене проблемами, які ми навіть не хочемо для себе визнати. Дякую всім причетним до цього проєкту.
  4. Volodymyr Kotov
    Виходить наші блага на шкоду нам же
  5. M O
    Ооо... Мама мія🤌
    Пане, ваш чарівний голос украв моє серденько. Дуже дякую за вашу працю і можливість нам слухачам отримати нові та корисні знання жити в цьому беремному житті🫶
  6. Ярослава
    Дякую за книгу❤️ Голос пана Москаленка дуже приємний та заспокійливий. Дякую за Вашу працю 🙂
  7. M O
    Ледве здужала дослухатися пані авторку. Автор приводила окремі дослідження які не можливо інтерпретувати конкретно, що проведення експериментів були для оцінки впливу болю, а лише про патерн повенки мишей які полюбили кокаїн. Особливо про дослідження на собаках, вже є спростування, припущення що на біль і радість вони реагують однаково. І ці безкінченні пацієнти силіконової долини... Успішний успіх... В подоланні залежностей авторка приховала найважливіший ключ до їхнього вилікування від залежностей. Просто описання чужих історій яких дуже багато.
    Але цікаво було описано про гідротерапію і трошки занадто міфічно про акупунктуру.
    Книга не відповідає на питання "залежність від опіатів" окрім як терпіти біль, бо біль=насолода, якщо не розумієте то ви просто дурні. І ще був не дуже доречний аналіз її стосунків з матір'ю, ну книга ж не про це.
4read.ORG » Світова література » Лембке Анна - Дофамінове покоління