Дякую п. Костянтину за чудовий твір, на мій погляд, найкраще фентезі з тих, що я читав і слухав. Є і пригоди і бурі емоції. Головне, що через весь твір проходить основна християнська заповідь - полюби ближнього, як самого себе. Герой завжди з повагою ставиться і до своєї особистості, і до оточуючих позитивних персонажів. Не коробить і той факт, що Макс чинить самосуд над кривдниками, бо він завжди критично оцінює свої вчинки і готовий нести за них відповідальність, радиться з друзями. І надихає своїм прикладом до свого самовдосконалення, оптимізму, психоаналізу себе і людей. Окрема подяка за професійне озвучення п. Валерію, маєте приємний, впевнений голос, чітко передайте емоції героїв. Відчувається ваш багатий життєвий досвід і ваша духовність, співзвучність думкам і діям Максима. З радістю чекаю на продовження циклу у вашому виконанні. І нехай вам з Костянтином завжди будуть супутниками удача та фінансове благополуччя, як і вашому ГЕРОЮ, що допоможе вам і далі нести свою виховну місію для сучасного і майбутніх поколінь.

Прослухав з задоволенням. Чудова озвучка. Дякую

Оце круто!.., книга про рідні місця від земляка ( я з тії самої Слободи, тепер вже не Червоної, що за переїздом)), величезна подяка автору. Слухаю з превеликим задоволенням

Я не вважаю що ви хотіли образити. Дякую. Ваша думка сформована з чогось, а як я бачу - часто залишають поза увагою те, що я сказав. Дякую.

Чудова озвучка. Дякую. Є питання до перекладу: ріже вухо дивне слово "навПОПІчки", часто вживане у значенні "присісти навпочіпки".

Мені сказали що,63 відгуки мені треба написати. І все. Більше напевно мені не можна писати відгуків.

Щось дуже мені не присобі>:

Прекрасна інтонація,велике дякую❤️‍🩹

Костянтин, і в думках не було образити Вас чи Вашу книгу :)
Я не вимагав від Вас якихось пояснень, чому саме такий герой вийшов. Просто поділився своїм враженням.
Є невелика різниця між «природній» і «реалістичний». Це я мав на увазі. І ця різниця не обовʼязково в бійках, матюках, пиві і розкиданих носках.

Щось мені такі питання нагадують якесь заїзжене кіно... там зазвичай істеричні подруги героїні у запалі доказують їй, що не буває таких чоловіків, як у неї... і не п1є, і не палить, і не б'є і спортом займається... і на кухні допомагає і ремонт сам зробив...Дуже він якийсь не такий... Він обов'язково її кине.
Шановний Tur - це не вам докір. Я розумію про що ви ведете, але вже втомився розповідати, що багато що проясниться десь потім, можливо навіть не в четвертій книзі, яка вже є. Чому нікого не дивує, що герой сам собі задає питання - а чого біля нього усе це відбувається? Чому люди йому надто сильно вірять? Чому йдуть до нього? Чого взагалі з ним усе це одне за одним відбувається? Раз він бачить такі моменти, то й сам розуміє, що для звичайного життя це дуже дивно. Люди! до чого ми звикли? Чому ви не вважаєте мармеладними героїв Жюля Верна? Чи ще когось з НОРМАЛЬНИХ людей. Вести себе НОРМАЛЬНО - це стало неприродно. Ну що він такого мав робити? Дівчат знає і бачить уривками.. звісно - йому трохи імпонує така увага. Тому його поведінка дещо як на побаченні - в сенсі показує себе з кращої сторони. Носки треба було порозкидати по кімнаті? Що неприродного? Тавін у залі видав космічний результат - зовсім не дивно, що дівчата з колоспортивного рівня дивляться на нього як на живого космонавта. Чи неприродно те, що він не жлуктить пиво декалітрами, не ригає, не називає тьолками, не розмовляє по типу "Ну. ти..кароче..." і вибачається якщо доводиться порушувати інтимний жіночий простір? хоча при цьому зізнається сам собі, що це досить цікаве діло.. ? Після зради дівчини потрібно було влаштувати бійку, набити їй обличчя, нажертися в хлам і неділю бухати не тверезіючи? Оце рельність, оце по-нашому... Чи розносити по усьому світу яка вона сука? У нього інша філософія - люди отримують те, що шукають. Знайшов лайно - сам винен. Боляче, погано йому - але було чим займатися. І картав себе, що крутить в голові одні й ті самі думки - ось вам і недолік.. Та БЕЗЛІЧ героїв у різних книгах, які просто ведуть себе як ЧОЛОВІКИ. І усе. Багато фільмів, де героїня випадково зустрічає якогось лорда з минулого... Вихованого, акуратного, чемного з шляхетною честью.. Вони мармеладні? Чи треба вважати це жіночими фільмами з нездійсненими мріями? Як тільки включається честь, совість та розуміння, що жити потрібно так, щоб не заважати іншим, то УСІ стануть мармеладними. Добре, підсумок - я вважаю, що нічого неприродного він не робить. А більшість загадкових моментів є сюжетом книги, а не описами. І розмірковувати над цим можна лише прочитавши усю історію. Амінь.

Оцінюю 900 000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

Слава Україні героям слава ми не здамося

А з якого гуртожитку гегрід

Клас супер класно

Книга супер !!!
Но про Кено конечно. Рыбачат без удочки и с девочкой странно .
И про бога пропаганда не хорошая про антенну в виде креста богохульство !
Не хорошо !!!

Книга супер!
Но про бога богохульство . Не хорошо!!!

Пись пись остановись

Так, авжеж.
Принаймні сюжет і Ваша начитка не залишає байдужим.
Поки що співвідношення "рівень мармеладності" vs "цікавість" на користь цікавості :)

Дякую.
Саме на цьому тижні розпочав озвучення 3-ї книги. Орієнтовно на сайті з'явиться через 1,5-2 місяці. На ютубі в кінці грудня.

Зрозуміло.
Сподіваюся ви будете слухати продовження?

Звичайно, кожен з нас висловлює свою особисту думку і ніхто не претендує на абсолютну істину :)
Стосовно прагнення вдячності - у героя є натхнення до тих пір, поки вдячність до нього є основною подією. Він на кожному кроці просить інших не дякувати йому, при цьому робить все, щоб у інших була змога цю вдячність висловити (наприклад, зробив ремонт в квартирі підопічних - добре, але для нього критично важливо бути з ними, коли вони це побачать. Для чого? :)..і т.д.). І як тільки рівень вдячності знижується - він шукає нову "жертву".
Стосовно фентезійного жанру книг - так, згідний. Це не біографічний або документальний твір. Але трошки реалістичних рис зробили б все тільки кращим - розбавили б цей мармеладний сироп :) Навіть в тих самих коміксах, про які я вже казав, стараються робити супер-героїв з якимось невеликим не дуже негативним відхиленням від еталонно-позитивного зі всіх боків образу. Бо це робить його цікавішим.
Закони робототехніки стосуються роботів. У них виключно логіка і немає переживань типу "що ж мені робити з цією красунею, коли і що буде потім" (а красунь навколо героя дуже багато, відповідно і переживань таких вистачає) :)

Чудовий жіночий роман.Романтична історія з інтимними подробицями які не є вульгарними.Твір має сюжет який не викликав розчарування чи осадку як буває у у романах через драматичну частину.Прочитано легко і не вимушено неначе дикторка сама прожила історію.Це є найкраще що я тут слухала.💜

Будь ласка! Дуже приємно що ви так оцінили мою роботу.

Звісно, що так. Дійсно, є багато "посередині". Але от я, особисто, не можу собі уявити побутову ситуацію яка б, знову таки, особисто мене змусила йти у бік чорного або сірого (з моєї точки зору). Можливо, об'єктивно напрямок руху чи дій і буде таким. Але не факт, що навіть така "об'єктивна" оцінка не буде просто "чиїмось суб'єктивним поглядом". Якщо ви читали (слухали) другу книгу, то там є епізод, де Макс на запитання одногрупниць досить розмито пригадує випадок "фізичної ліквідації" вбивці його товариша. І ця згадка сягає часів ще ДО описаних у книзі.
Погляди або переконання... Як писав Азімов у одному з оповідань - "той хто дотримується Трьох законів робототехніки - або робот, або дуже хороша людина". Однак, продовжуючи ремінісценцію, нагадаю "нульовий" закон, про який говорить і яким користується Демерзель (Р. Деніель Оливо) у останній книзі циклу "Фундація". Наводити не буду, знайдете.
З приводу прагнення вдячності. Ну от не погоджуся. Втім, можливо це мій психотип вносить такі корективи у сприйняття.
І, насамкінець (сподіваюся, автор не буде мене завтра гудити за написане). Це все ж таки не психологічний роман і не документальне дослідження. Фентезійна книга. Ну і як аналогія - от не уявляю я, наприклад Арагорна, який би вчинив так як Боромир у одному з епізодів, коли він під владою Кільця забажав це саме Кільце собі.
Ну і, як водиться, для застереження: все вищенаписане відображує моє особисте сприйняття і думки, а отже - все суб'єктивно. :)
Дякую вам за коментар.

Дякую! Чудова озвучка! Прослухала обидві книги, дуже захоплююче, хоча бачила фільми. Сподіваюся буде продовження.

ValeryZ, і дякую за начитку! Дуже приємно слухати!

Я поясню свою думку - в житті немає виключно чорного або білого. Є багато десь посередині.
Хіба що в коміксах є така чітка градація - супер-герой і супер-поганець :) так от у головного героя всі вчинки і помисли виключно «білі».
Мені складно уявити погляди або переконання, які б дозволили трактувати якийсь з його вчинків інакше.
Хіба що деякий нарцисизм і шалене прагнення вдячності від навколишніх :)

На здоров'я!

На здоров'я!

Дуже дякую у мене у п'ятницю зарубіжна

У кожного своє враження. І про книгу, і про головного героя.
Хоча я, особисто, і не думаю, що все саме так, як ви написали (я все ж таки прочитав і ще неопубліковану частину цієї історії). Багато чого про головного героя слід дізнаватись з наступних частин книги. Та і, звичайно ж, кожен сприймає іншу людину через призму свого власного досвіду, переконань. Тож... можливо він вам бачиться саме таким. Я бачу його трішки іншим.

Слухаючи твір прийшли дві думки: чим це все закінчиться і що треба вживати, щоб таке придумати й написати.

Дякую дуже класно я пишу в 2024 році 😙

+10
Герой такий солодкий і правильний, аж приторно.
Без жодної темної плямки :)
І ще - він ніби прагне залишити в таємниці свої здібності і себе самого, при цьому робить все, щоб його не знайшов тільки лінивий :)

Дуже крута книга