Дякую, пані Ліліє, за Вашу неповторну манеру читання й за те, що озвучуєте українську класику. Чудова дикторська праця!❤️Натхнення Вам і усіх благ!

Класна книжка джоан роулінг теж дуже крута письменниця ви всі дуже круті посилаю вам мільйон поцілунків і ще три сердечка на додачу

Гарне оповідання!!!!

Але чесно, бісить музичні паузи.... постійно здається що вже кінець 

Чудова книга! Чекаю на другу частину!

Ви чесно вже набридли Кафками-Борхесами-Маркесами! Де обговорення живого українського слова, а не мертвонародженого посмодернізму?

дуже  важлива тема--для  виховання  молодих--пробудження  бтьків--для  мене  ствердження,  що  жив  не  марно  якщо  маю  змогу  прослуховувати!

Дякую. Наші мріяння. Добре озвучення. 

Дякую! За професійні рекомендації і за приділений час на такий розгорнутий фідбек! Врахую обовʼязково!  
🫶

Мені дуже сподобалась фото до книги

Дякую автору за начитку. Цікава книга, хороший приємний голос. Гарні інтонації, правильна подача, з задоволенням буду слухати інші роботи.

Слухав в хороших навушниках, тому хотів би дати фідбек ще по мінусам(в жодному разі не хочу образити автора, можливо просто моя думка буде корисною і допоможе покращити якість). 

- Є фоновий шум від мікрофона. Можна почути, коли тільки вмикаєш запис, до перших слів. До нього звичаєш з часом, але він трішки давить на вуха. Якщо не помиляюсь це досить легко видалити через додатки для обробки аудіо(колись таку функцію бачив в adobe audition, але це давно було).

- Дуже помітно чути коли автор "набирає повітря". Знову ж таки якщо не помиляюсь, то достатньо поп фільтр на мікрофон, і потім так само в додатку почистити шуми. Буде прямо супер відчутний приріст по якості.

Дякую пані Ірино. Сподіваюсь ви будете надалі нас радувати своїми роботами.

Прочитати цю книгу - задача ще та, потрібно мати терпіння. Починав раз п'ять, дочитував до розділу 5-7 і все. А от прослухати, це зовсім друге діло. Саме так я зміг кинути палити.

Дякую. Зворушлива історія...

На 13 главі на 13 хв і 1 сек той хто читає сказав "Чарівника" не "Мандрівника".

Там мало бути "Зоряного мандрівника" а не "Зоряного чарівника". Не знаю чи помилка в книзі чи в читанні але помилка є.

Я єдиний не розумію? Це дивна російська, поганий суржик, просто набір літер чи ,вибачте що так кажу, українська когось хто тільки почав говорити?

 Хто читав або читають "Локвуд і Ко", "Гаррі Поттера" чи "Джуді Муді" ставте лайк. Моїй доні ці книжки подобаються

Мене у школі називають друзі Лю.

Ні! Усі книги Хроніків цікаво!

Може й так, але яка моральна ціна? Він же залишає після себе смерть і тишу. Хтось інший платить за його вибір. Це ж жах просто.

От саме цей стереотип Борхес і ламає! Він показує, що втеча тут - це теж дія, розумієш? Така ж радикальна, як і бій. Може навіть більше мозгів треба, щоб втекти правильно.

Ну слухай, втеча - вона ж завжди асоціюється з тим, що людина не хоче боротися. Це класика - слабак тікає, сильний стоїть до кінця.

Л- Любий, М- Маленький, Д- Друг. Так вони називали гнома скорочено.😉 Тільки питання, чому теми другої книги "Принц Каспіан" обговорюють у третій "Пригоди Зоряного Мандрівника"?

Е-е, ні. Він якраз усе розуміє - і що буде, і як воно закінчиться. Його вибір холодний як ❤️ чекістаі, прицьому трагічний до жаху, але боягузливим його не назвеш. Зовсім не те.

Значит він просто ховається за цією філософією про мільйони шляхів? Типу, виправдовує себе складними словами, а насправді просто боїться?

Ой а хто тут починав питання з того, що досить високих матерій. 

А хто сказав, що пряме зіткнення - це завжди правильно? У "Саді" кожен вибір - це просто одна з купи можливих реальностей. Не більше, не менше.

Дякую Вам за  озвучення. Це театр одного,  дуже  талановитого  , актора. 

Ага, холодною головою, чистими руками та горячии серцем чекіста... Ти ж чув, що він уникає прямого зіткнення! Замість того, щоб по-чесному вийти й прийняти свою долю - крутиться, вигадує якісь хитрощі. Це ж не по-мужньому якось.

Та ні, зачекай. У Борхеса втеча - це не про страх зовсім. Це стратегія, розумієш? Герой діє з холодною головою, бо розуміє - якщо не втече, то кінець. Треба виживати.

Слухай, для мене тут все просто - героя можна сміливо назвати боягузом. Втікає ж, правда? Не хоче прийняти відповідальність і зустріти наслідки того, що накоїв.

Ну високі матерії - це чудово, але по сюжету: як хто вважає, чи можна назвати героя боягузом за втечу?