Останні коментарі

Дуже весело слухати 😂😂😂📞📞📞

Дякую, гарна озвучка було і переживання і напруга

Дякую за гарну постановку, якісну озвучку.

Чудова книга, просто супер я вже слухаю третій раз планую і четвертий і п'ятий і тд.раз слухати.

Дуже цікава книга. Чудова озвучка. При прослуховуванні повністю занурювався у сюжет. Дякую.

А ничего хорошего)

Щире дякую , ця аудіокнига мені сильно сподобалася та показали, яку силу має самоконтроль,духовні практики , відточування навичок роками . З точки зору політики , схожа на цикл "Академія". Айзека Азімова

Цікавий карколомний сюжет і якісне озвучення! Раджу і дорослим і дітям.

"Де би не був не забуду дім", 2023 рік і вгадай, Тарасе, що? До хати знову вперлись москалі, але побий нас грім коли ми зрадим неньку!

Дякую! Чудово, як завжди! Чекаю на наступну частину

Потужний дебютний роман афганського лікаря-емігранта про історію зростання в часи останніх мирних днів перед революцією та вторгненням росії на територію Афганістану.

Автор познайомить вас з історією країни впродовж кількох останніх десятиліть минулого століття. З афганським життям, своєрідним, дивним, і водночас напрочуд знайомим.

Більшість із нас думає про Афганістан, як про зруйнований війною та виснажений, нав’язливий та обмежувальний, навіть лякаючий. Хоссейні ж описує дореволюційний Кабул тепло і дотепно, бо пам'ятає, яким він був до воєн та революцій. Автор відкриває афганському народу обличчя. Обличчя, яке світ не знаходив час і бажання побачити.

Це захоплюючий твір про сім’ю, кохання та дружбу, відданість, боягузтво і зраду.

Погоджусь з думкою, що якби сюжет не розвивався на руйнівному тлі історії Афганістану, і якби нам, українцям, так не відгукувалася сюжетка лінія вторгнення бруднодупих військ - твір мав би менш приголомшливий ефект.

Мене книга надихнула шукати паралелі воєн в Афганістані та Україні, зануритися в історію талібану та країни “немає Бога, крім Аллаха”.

Чи відгукнеться історія вам? Є лише один спосіб дізнатися ;)

@knyhoveredun

Це мемуар чи роман? Місцями книга відчувається настільки документальною, що перестаєш вірити в те, що ці історії можливо було просто вигадати. 

Ми опиняємося у самих нутрощах окупованого Донецька. Бачимо війну буденно, у запахах зіпсованої їжі в покинутих будинках.. у зів’ялих квітах на запилених підвіконнях.. у спустошених вулицях..

Цю історію не читаєш, її проживаєш. Вона ріже тебе ножем по живому. 

«Поспіх, із яким мережі кинулися заміняти українські товари російськими, нагадує незграбні спроби змити кров на місці злочину. Як же вони бояться ту Україну, якщо воюють навіть із сметаною…»

Вам буде хотітися вірити, що все це, лише художня вигадка, так не буває. Але проковтнути неприємний ком в горлі у вас так і не вийде. Бо немає страшнішої вигадки ніж правда. Правда на яку у багатьох відкрилися очі тільки тепер.

Боротьба на Донбасі триває не тільки за цілісність державного кордону, непорушність суверенітету чи недоторканність землі. Боротьба триває й за українців, за наших рідних незнайомців.

Якщо ви грішите “віддати Донбас, аби перестали стріляти” - книга допоможе не навішувати ярлики “свій/чужий” відштовхуючись лише від номерних знаків чи місця прописки. 

А ще тут оплески волонтерському руху, ламання стереотипу “у війни не жіноче обличчя” та любов… Хоч, як і зазначає авторка, в книжці немає жодного слова на “лю”. 

«Війна — це закритий чоловічий клуб, тільки жінкам чомусь рикошетом прилітає»

Нам конче потрібні подібні історії, для того, щоб пам'ятати з чого все починається, пам'ятати що немає залишатися місця для “а какая разніца”. Бо спочатку заходить культура, а потім танки. 

«Стій прямо і смійся, смійся їм в очі. Навіть якщо довкола тебе немає України, навіть якщо там пустка й лід, навіть якщо там тьма єгипетська, у тобі самому України стане з головою, бо Україна - це ти»

Важлива і щемлива історія… Головне - щоб вона перестала бути актуальною…

@knyhoveredun

Роман про дорослішання дітей німецьких емігрантів в післявоєнній Америці.

Неспішний, тягучий та багатогранний. Незважаючи на заокеанську географію головні герої відчуваються справжніми, сюжети - щирими, а ситуації - життєвими.

Твір занурить вас у роздуми про справжнє щастя, пошуки не нав’язаних іншими цілей у житті, та дасть змогу зазирнути у хід думок різних індивідуумів, щоб в них знайти та проаналізувати самого себе.

Якщо ви любите об'ємні сімейні саги з неоднозначними героями та вчинками - рекомендую.

@knyhoveredun

🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳
🔲🔳🔲🔳класна книга🔳🔲🔳🔲
🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳🔲🔳

Вау дуже приємний голос,класно😊

Коли взаємна лікує.

На мою думку "Вафельне серце" більш насичена гумором,ця ж більш щемлива,але також дуже цікава Раджу

Неймовірна історія Весела та життєва Дуже раджу і великим ,і малим Четцю дуже дякую

Слухати одне задоволення. Озвучення просто супер. Цікаво, приємно, неймовірно. Дякую.
P.S. І чому раніше я не знайшла саме це читання.

Вау)
Вдячна за озвучку. Неймовірно. Твір - це загроза для тогдашнього режиму

Дякую за чудову книгу та бездоганне прочитання 📚

Цього разу вона привітніша
(Роуз).

Кицьки митьки ХА-ХА як мама
тато Лонгботоме


Без волдеморта жити не можливо то я умру бо його убили.

🇺🇦🏁 Книга просто супер дуже гарна озвучка.

Пиши без помилок 😡😡😡😡

Я усунула 2 раза💖

:) like , лайк (:

Історії цікаві, але від комсомолу і парторгів око сіпається. Хлопчику 7 років подобається слухати

Я не знаю, як це витримати. Читаю зараз багато літератури про минуле нашої стражденної України і вкотре наступаємо на одні і ті ж граблі. То не тих отаманів обираємо, то не тих президентів, тому і випадає постійно воювати і такою дорогою ціною знову і знову здобувати свободу. Ось і зараз гинуть кращі. Цю книгу треба прочитати кожному, але на жаль ті, хто знову піде голосувати по приколу, або за гречку, таких книг не слухають і не читають.

Бомба!🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇽🇰🇽🇰🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Чудовий твір і таке ж читання.
Дуже сподобалося.

Дякую за озвучку. В місцях де повинно було бути страшно, не було страху і інтриги бо голос занадто добрий ніби озвучка для дітей 🙂