Останні коментарі

Ага, але з претензією на сувору сайфай. Стросс використовує цей неможливий диск як гігантську пісочницю, щоб подивитися, як люди і країни будуть чубитися в таких декораціях.

Дуже гарне озвучування! Просто в захваті! Прослухала з великим задоволенням! Навіть просльозилася... Яке важке життя, яка доля у Миколи та Немидори...! Дякую  за те,що передали озвучкою трагізм ситуації...

Дякую, п.Людмило, за цікаве прочитання цього твору. Чекатиму на інші Ваші роботи.

Книга - СУПЕР!!!👍 Автор - СУПЕР!!!👍 Диктор - СУПЕР!!!👍
Але так швидко закінчилась😭
Хочу ще. Ну будь ласочка🙏
Чекаю з нетерпінням продовження❤️

О, уже лучше. Читаете ровнее , спокойнее. Основном хорошо. Голос нормальный. Желаю успеха

Дякую! Мої враження від книги співпадають з її анотацією. Щемливо слухати щодо вміння дорослих створити дітям підтримуюче, вдумливе, щасливе дитинство. Потрібно слухати щодо спілкування дітей, молоді з дорослими, старими - це показує близькість Життя і Смерті, Життя як повноти подій, емоцій, вибору, Смерті як поваги, уважності, тиші. Казково слухати щодо оживлення Природи, матеріальних предметів. Дякую, пан Рей, вийняли із закапелків памʼяті достойний, талановитих, чудовий сюжет. Сюжет допомагає дітям бути уважними до дійсності, дорослим згадати дитинство, старим нагадує щодо хвилини - відступити в сторону Вічності, дати молоді Жити.

Тобто це чиста фантазія?

Отож! У реальному світі фізика б за таке дала по руках. Щоб вода не втекла, Строссу доводиться або вигадувати магічну гравітацію, або розкручувати цей диск, як сидюк, або просто сподіватися, що люди не буде ставити зайвих питань, як ти.

То виходить, усі океани та моря мали б стектися в одну велетенську калюжу посередині?

О, це був би ще той цирк. У центрі ти стоїш рівно, а чим ближче до краю, тим сильніше тебе тягне вбік, назад до середини. Відчуття ніби ти вічно намагаєшся видертися на ввдсутню гору.

Але гравітація там все одно мала б бути іншою?

Як я розумію, це не планета, а чийсь шизоїдний стартап. Уяви у великомукосмосі: якась дуже просунута цивілізація вирішила, що звичайні кульки це нудно, і зварганила конструкцію на технологічних милицях свого рівня НТР.

Ну атяк у Стросса це не розвалилося?

Якби такий об’єкт виник сам по собі, його краї дуже швидко засумували б і почали осідати до його центру. З часом він би просто згорнувся у величезний уйобний колобок.

А якщо все-таки диск? Ну тут же він є.

Саме так. Як тільки об'єкт набирає солідну масу, гравітація вмикає режим мікеланджело. У результаті найстабільніша форма - куля. Тому все велике в космосі виглядає як більярдна куля, а не як сидюк.

Тобто планета сама себе створює-ліпить?

Якщо дуже коротко: фізика каже, що не може. У космосу пунктик на ідеальні форми. Гравітація все тягне до центру і терпіти не може кутів чи пласких поверхонь.

Слухаю книгу і ніяк не втямлю: як узагалі може існувати цей плоский млинець розміром у мільярди Земель?

Музика трохи дратує

дякую, до кінця березня думаю встигну опублікувати останні частини

Буду вдячна, якщо напиши те які...треба ж виправляти!☺️ 

Я, загалом, зводив у навушниках. Але, все таки, "передав куті меду", бо якби це був фільм, то епізод би був коротшим, а значить фон так би не задовбав. А тут дійсно - його багатувато навіть за тривалістю. Він втомлює.
Надалі врахую такі моменти, бо це був, фактично, мій перший досвід роботи з фоновим звуком (лисиця в першій книзі - не фон, а учасник екшену).

Деякі наголоси неправильні

Чого ти розмовляєш російскою мовою?🥯🥐🥨🥞

Погоджуюся!🥯🥐🥨🥞

Дуже класна книга!! Вона дуже солодка і весела!🥯🥐🥨🥞

Скоро мій День народження!! Він 24 квітня!!🥯🥐🥨🥞

дякую за чудову озвучку 

Гарне прочитання, різні інтонації, на слух не сприймаю книжки, але от ваш голос мені дуже заходить прям) Дякую за вашу працю! 

Як на мене- відволікали. Може при "вільному" прослуховуванні звучало добре, але у навушниках створювало додаткове навантаження на вухо, відволікаючи увагу від самої книги