Найкраща книга але озвучка така собі

Обожню казки Всеволода Нестайка вони найкращі Це мій улюблений автор

Щиро вдячний, пане Олексо!
Я, здається, буквально вчора хотів Костянтинові озвучити певні алюзії на Біблійні тексти (маю невеличку теологічну освіту). Проте, поки що, вирішив, що не варто, щоб не виникло випадкових, незапланованих ремінісценцій. Все ж таки він створює зовсім новий світ, хоча цінності у ньому, однак, залишаються загальнолюдськими. Та і проблеми теж.
Вчора озвучував 32 главу третьої книги, та закінчивши (і "залипши") пішов читати далі. Знову наштовхнувся на епізод, де дівчина, яку Макс збирався полікувати - відмовилася від лікування, аби тільки Макс допоміг її друзям. Я озвучуватиму це місце чи сьогодні, чи завтра. І от зараз - у роздумах, як передати цю сцену. Її фактичний розпач від того, що їй не допоможуть, сподівання, що допоможуть іншим, радість самого Макса від того, що є такі люди, готові віддати своє, вистраждане, щоб допомогти іншим. І епізод-то буквально на пару хвилин, а от зачепив він мене і сьогодні цілий день думав над ним.
Розумію, що цей цикл, фактично - казка. Казка для дорослих, тому що діти її просто не сприймуть, напевно. Але мені, як читачу, дуже хотілося б, щоб у справжньому житті хоч щось із цієї казки ставало можливим.

Обожнюю цього читця! Дякую за Вашу працю!

Дякую п. Костянтину за чудовий твір, на мій погляд, найкраще фентезі з тих, що я читав і слухав. Є і пригоди і бурі емоції. Головне, що через весь твір проходить основна християнська заповідь - полюби ближнього, як самого себе. Герой завжди з повагою ставиться і до своєї особистості, і до оточуючих позитивних персонажів. Не коробить і той факт, що Макс чинить самосуд над кривдниками, бо він завжди критично оцінює свої вчинки і готовий нести за них відповідальність, радиться з друзями. І надихає своїм прикладом до свого самовдосконалення, оптимізму, психоаналізу себе і людей. Окрема подяка за професійне озвучення п. Валерію, маєте приємний, впевнений голос, чітко передайте емоції героїв. Відчувається ваш багатий життєвий досвід і ваша духовність, співзвучність думкам і діям Максима. З радістю чекаю на продовження циклу у вашому виконанні. І нехай вам з Костянтином завжди будуть супутниками удача та фінансове благополуччя, як і вашому ГЕРОЮ, що допоможе вам і далі нести свою виховну місію для сучасного і майбутніх поколінь.

Прослухав з задоволенням. Чудова озвучка. Дякую

Оце круто!.., книга про рідні місця від земляка ( я з тії самої Слободи, тепер вже не Червоної, що за переїздом)), величезна подяка автору. Слухаю з превеликим задоволенням

Я не вважаю що ви хотіли образити. Дякую. Ваша думка сформована з чогось, а як я бачу - часто залишають поза увагою те, що я сказав. Дякую.

Чудова озвучка. Дякую. Є питання до перекладу: ріже вухо дивне слово "навПОПІчки", часто вживане у значенні "присісти навпочіпки".

Мені сказали що,63 відгуки мені треба написати. І все. Більше напевно мені не можна писати відгуків.

Щось дуже мені не присобі>:

Прекрасна інтонація,велике дякую❤️‍🩹

Костянтин, і в думках не було образити Вас чи Вашу книгу :)
Я не вимагав від Вас якихось пояснень, чому саме такий герой вийшов. Просто поділився своїм враженням.
Є невелика різниця між «природній» і «реалістичний». Це я мав на увазі. І ця різниця не обовʼязково в бійках, матюках, пиві і розкиданих носках.

Щось мені такі питання нагадують якесь заїзжене кіно... там зазвичай істеричні подруги героїні у запалі доказують їй, що не буває таких чоловіків, як у неї... і не п1є, і не палить, і не б'є і спортом займається... і на кухні допомагає і ремонт сам зробив...Дуже він якийсь не такий... Він обов'язково її кине.
Шановний Tur - це не вам докір. Я розумію про що ви ведете, але вже втомився розповідати, що багато що проясниться десь потім, можливо навіть не в четвертій книзі, яка вже є. Чому нікого не дивує, що герой сам собі задає питання - а чого біля нього усе це відбувається? Чому люди йому надто сильно вірять? Чому йдуть до нього? Чого взагалі з ним усе це одне за одним відбувається? Раз він бачить такі моменти, то й сам розуміє, що для звичайного життя це дуже дивно. Люди! до чого ми звикли? Чому ви не вважаєте мармеладними героїв Жюля Верна? Чи ще когось з НОРМАЛЬНИХ людей. Вести себе НОРМАЛЬНО - це стало неприродно. Ну що він такого мав робити? Дівчат знає і бачить уривками.. звісно - йому трохи імпонує така увага. Тому його поведінка дещо як на побаченні - в сенсі показує себе з кращої сторони. Носки треба було порозкидати по кімнаті? Що неприродного? Тавін у залі видав космічний результат - зовсім не дивно, що дівчата з колоспортивного рівня дивляться на нього як на живого космонавта. Чи неприродно те, що він не жлуктить пиво декалітрами, не ригає, не називає тьолками, не розмовляє по типу "Ну. ти..кароче..." і вибачається якщо доводиться порушувати інтимний жіночий простір? хоча при цьому зізнається сам собі, що це досить цікаве діло.. ? Після зради дівчини потрібно було влаштувати бійку, набити їй обличчя, нажертися в хлам і неділю бухати не тверезіючи? Оце рельність, оце по-нашому... Чи розносити по усьому світу яка вона сука? У нього інша філософія - люди отримують те, що шукають. Знайшов лайно - сам винен. Боляче, погано йому - але було чим займатися. І картав себе, що крутить в голові одні й ті самі думки - ось вам і недолік.. Та БЕЗЛІЧ героїв у різних книгах, які просто ведуть себе як ЧОЛОВІКИ. І усе. Багато фільмів, де героїня випадково зустрічає якогось лорда з минулого... Вихованого, акуратного, чемного з шляхетною честью.. Вони мармеладні? Чи треба вважати це жіночими фільмами з нездійсненими мріями? Як тільки включається честь, совість та розуміння, що жити потрібно так, щоб не заважати іншим, то УСІ стануть мармеладними. Добре, підсумок - я вважаю, що нічого неприродного він не робить. А більшість загадкових моментів є сюжетом книги, а не описами. І розмірковувати над цим можна лише прочитавши усю історію. Амінь.

Оцінюю 900 000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

Слава Україні героям слава ми не здамося

А з якого гуртожитку гегрід

Клас супер класно

Книга супер !!!
Но про Кено конечно. Рыбачат без удочки и с девочкой странно .
И про бога пропаганда не хорошая про антенну в виде креста богохульство !
Не хорошо !!!

Книга супер!
Но про бога богохульство . Не хорошо!!!

Пись пись остановись

Так, авжеж.
Принаймні сюжет і Ваша начитка не залишає байдужим.
Поки що співвідношення "рівень мармеладності" vs "цікавість" на користь цікавості :)

Дякую.
Саме на цьому тижні розпочав озвучення 3-ї книги. Орієнтовно на сайті з'явиться через 1,5-2 місяці. На ютубі в кінці грудня.

Зрозуміло.
Сподіваюся ви будете слухати продовження?

Звичайно, кожен з нас висловлює свою особисту думку і ніхто не претендує на абсолютну істину :)
Стосовно прагнення вдячності - у героя є натхнення до тих пір, поки вдячність до нього є основною подією. Він на кожному кроці просить інших не дякувати йому, при цьому робить все, щоб у інших була змога цю вдячність висловити (наприклад, зробив ремонт в квартирі підопічних - добре, але для нього критично важливо бути з ними, коли вони це побачать. Для чого? :)..і т.д.). І як тільки рівень вдячності знижується - він шукає нову "жертву".
Стосовно фентезійного жанру книг - так, згідний. Це не біографічний або документальний твір. Але трошки реалістичних рис зробили б все тільки кращим - розбавили б цей мармеладний сироп :) Навіть в тих самих коміксах, про які я вже казав, стараються робити супер-героїв з якимось невеликим не дуже негативним відхиленням від еталонно-позитивного зі всіх боків образу. Бо це робить його цікавішим.
Закони робототехніки стосуються роботів. У них виключно логіка і немає переживань типу "що ж мені робити з цією красунею, коли і що буде потім" (а красунь навколо героя дуже багато, відповідно і переживань таких вистачає) :)

Чудовий жіночий роман.Романтична історія з інтимними подробицями які не є вульгарними.Твір має сюжет який не викликав розчарування чи осадку як буває у у романах через драматичну частину.Прочитано легко і не вимушено неначе дикторка сама прожила історію.Це є найкраще що я тут слухала.💜

Будь ласка! Дуже приємно що ви так оцінили мою роботу.

Звісно, що так. Дійсно, є багато "посередині". Але от я, особисто, не можу собі уявити побутову ситуацію яка б, знову таки, особисто мене змусила йти у бік чорного або сірого (з моєї точки зору). Можливо, об'єктивно напрямок руху чи дій і буде таким. Але не факт, що навіть така "об'єктивна" оцінка не буде просто "чиїмось суб'єктивним поглядом". Якщо ви читали (слухали) другу книгу, то там є епізод, де Макс на запитання одногрупниць досить розмито пригадує випадок "фізичної ліквідації" вбивці його товариша. І ця згадка сягає часів ще ДО описаних у книзі.
Погляди або переконання... Як писав Азімов у одному з оповідань - "той хто дотримується Трьох законів робототехніки - або робот, або дуже хороша людина". Однак, продовжуючи ремінісценцію, нагадаю "нульовий" закон, про який говорить і яким користується Демерзель (Р. Деніель Оливо) у останній книзі циклу "Фундація". Наводити не буду, знайдете.
З приводу прагнення вдячності. Ну от не погоджуся. Втім, можливо це мій психотип вносить такі корективи у сприйняття.
І, насамкінець (сподіваюся, автор не буде мене завтра гудити за написане). Це все ж таки не психологічний роман і не документальне дослідження. Фентезійна книга. Ну і як аналогія - от не уявляю я, наприклад Арагорна, який би вчинив так як Боромир у одному з епізодів, коли він під владою Кільця забажав це саме Кільце собі.
Ну і, як водиться, для застереження: все вищенаписане відображує моє особисте сприйняття і думки, а отже - все суб'єктивно. :)
Дякую вам за коментар.

Дякую! Чудова озвучка! Прослухала обидві книги, дуже захоплююче, хоча бачила фільми. Сподіваюся буде продовження.

ValeryZ, і дякую за начитку! Дуже приємно слухати!

Я поясню свою думку - в житті немає виключно чорного або білого. Є багато десь посередині.
Хіба що в коміксах є така чітка градація - супер-герой і супер-поганець :) так от у головного героя всі вчинки і помисли виключно «білі».
Мені складно уявити погляди або переконання, які б дозволили трактувати якийсь з його вчинків інакше.
Хіба що деякий нарцисизм і шалене прагнення вдячності від навколишніх :)

На здоров'я!

На здоров'я!

Дуже дякую у мене у п'ятницю зарубіжна

У кожного своє враження. І про книгу, і про головного героя.
Хоча я, особисто, і не думаю, що все саме так, як ви написали (я все ж таки прочитав і ще неопубліковану частину цієї історії). Багато чого про головного героя слід дізнаватись з наступних частин книги. Та і, звичайно ж, кожен сприймає іншу людину через призму свого власного досвіду, переконань. Тож... можливо він вам бачиться саме таким. Я бачу його трішки іншим.