Аудіокнига Заглядайло - автор Стів Разник Тем

Пане Павле, якщо ви, можливо, прочитаєте це, я, як аматор - аматору, хочу дати вам кілька порад. Всі вони засновані на моєму власному досвіді, ґулях і багаторазовому переписуванні епізодів. У нас, на жаль, не завжди є можливість читати в студійному о́колі, або хоча б у чомусь подібному до нього. Проте, за можливості, слід старатися прибрати відкриті, тверді поверхні, які утворюють відлуння. Стіни, дзеркала, стінки шаф. Або, за неможливості, хоча б драпувати їх тканиною, якщо ви читаєте у великій кімнаті.
Також слід визначити зону направленості вашого мікрофона. Якщо він вузькоспрямований, то цей напрямок слід захищати від відлуння найбільше. Якщо "круговий" або "широкоспрямований" - то це вже клопіт, оскільки маскувати відлуння стає важче. Проте, з цим можна боротися "підручними" методами, якщо немає спеціалізованих інструментів для дереверберації і т.п., але звукопоглинаючі поверхні - то найперша справа.
Якщо ви пишете на комп'ютері - використовуйте паузи в запису. Це дає змогу віддихатись, перегорнути сторінку, перезаписати невдалий епізод, наприклад той куди втрапив дзвінок з кухні від улюбленого кота.
Не намагайтеся записати все і відразу. Це стомлює, а втома призводить до помилок.
Спробуйте знайти собі більш-менш хороші навушники. Як казав один наш колега нещодавно, слід «записувати звук так, ніби його будуть слухати через якийсь Sennheiser, пам'ятаючи, що це швидше за все будуть китайські AirPods». Експериментуйте з еквалайзером. Не знаю, хто як, а я свій запис стараюся звести до того стану, як я сам себе чую. Через те, що власний голос ми чуємо не тільки зовнішнім вухом, а ще й через кістки черепа - для себе ми звучимо абсолютно не так, як для оточуючих. А от за допомогою еквалайзера це можна звести до однакового звучання. Тоді буде легше і контролювати звучання, і розуміти, що і де не так.
Не забувайте про реверберацію, або відлуння. Пограйтеся і з цим інструментом. Це додає об'ємності звучанню, якщо, звісно не перестаратися. І ці налаштування з'ясовуються тільки дослідним шляхом. Окрім того цей примусовий реверб, за моїми спостереженнями, приглушує відлуння від приміщення. Як так відбувається - я не в курсі, теорію - не знаю.
Але найперше, що ви маєте зробити після закінчення сирого запису, до всіх обробок - записати тишу мікрофоном. І на її основі - прибрати шуми з запису, а вже потім обробляти звук. Налаштування ШП - теж експериментально.
Дехто рекомендує робити "компресію" відразу ж після запису, проте я такого не роблю. Оскільки стараюся записати все більш-менш рівно - я у самому кінці обробки роблю "нормалізацію гучності", але так, щоб піки не дуже вийшли за межі основи, а потім - роблю просто "нормалізацію". Тоді запис виходить більш-менш "рівний".
Ще. Оскільки мікрофон - моно, то запис краще робити у моно. Далі шумоподавлення та легкий еквалайзинг. Опісля - запис переносимо до стереодоріжки. Це потрібно для хорошого ревербу (там використовується різниця між каналами, навіть якщо вони спочатку - абсолютно однакові). Після реверба все робимо уже на стерео.
Останнє. При вивантаженні у результуюче аудіо - я зсовую стереобазу десь відсотків на 10 вправо. Це додає психологічної об'ємності і позбавляє враження, що диктор сидить прямо посеред голови. Якщо до вас говорять трішки збоку - це не так стомлює і дає враження більшої свободи в просторі.
Якось так. Всі поради - на основі мого досвіду. Вони не обов'язково можуть бути корисними, проте я - роблю саме так.

Гарне оповідання. Згодна з паном Богданом. Деякі диктори по 10 разів читають текст для впевненого читання. Прибрати б фон, і все ок. Голос приємний, спокійний, з інтонаціями. Дякую всім.

Видно, що читач початківець і часто чути заминки, але не все відразу. Недосконалий контент краще аніж не мати його зовсім. Не зупиняйся і можливо в майбутньому я слухатиму з запаленням твори які читав Павло Зінченко 👍