Зміг витримати лише 3 хв цієї озвучки. Слухайте, ну хтось же має робити якусь попередню оцінку перед тим, як викладати запис!

Гарна книга з елементами саморозвитку особистості, раджу, озвучка тексту закладанням фонових звуків, робить сприйняття вдвічі цікавішим, уява це більш детально уявляється.

Якісна аудіовистава. Голоси артистичні, звуки вплетаються в запис класно. Легкий твір. Дякую всім.

Потрібно включати мозок на цьому оповіданні. Подобається, що прописуєте закінчення цього, та показуєте шляхи подолання проблем, які ще будуть. Цікаво. Потребує переосмислення. Голос запальний. Дякую всім.

я щось заплуталася. Денис Черненко чи Черниченко?

Чесно кажучи досить якісне графоманство! Так, нажаль саме графоманство! Полюбляю вірші Ліни Костенко а ось прозаїк з неї, м'яко кажучи низькоякісний! Вистачило десь на півтора години прослуховування. Все чекав якихось розумних тез, бо дай думок, але так і не почув! Мляве пережовування подій 20-ти річної давнини, з точки зору типового "обіжєнки" який завжди звинувачує когось, сусіда, мера, депутата, країну в цілому але не себе особисто. Типовий продукт для перетравлення революцій гнидності! Тому вважаю що ця "книга" не заслуговує уваги! Краще читайте та слухайте літературу, котра буде на вас дійсно впливати, змнювати ваше мислення та світосприйняття! Для початку, німецьких письменників 19-20 ст. Гюнтера Граса, Томаса Манна, Германа Гессе та інших.

Озвучення виконано на ∞/10!!!!!! 4read.org найкращі!!!! Цікаво слухати навіть 10 раз

Вже багато місяців слухаю Вас перед сном. Кінг - це майстер. Але озвучка аудіокниги- не менш важливо. Я вчора втратила цю книгу.. у мене паніка була. Тільки сьогодні вона знову з'явилась - так відоягло. Дякую за роботу, ви - частина мого життя 🥰

Класний сюжет й озвучення 🥰🥰🥰
Шкода що Сіріус помер🥺🥺🥺

Коли зустрічаються два таланти, то їх співпраця приречена на успіх. Захоплюючі казки Ярослави Клименюк, озвучені чарівним голосом Ольги Кияшко - яскравий приклад цьому. Щиро вітаю! І зичу нових творчих злетів.

Правда петігру гівно на палці

Дуже чудові казки та дуже гарно начитані!

Я жартую озвучка нормальна

Мені не подбається озвука

дуже кричить, але норм

Слиш ти рУсКій іди гуляй в свій рОблОкс і не лізь в Українське творчество! У вас є г*вно яке слухати! Слава Україні!🇺🇦😎

Слухайте ми всі не розуміємо чому вони міняють тих хто читає, але всі книжки божествіні і треба щоб Галина Шумська читала більше. Ну всі ми знаємо, хто найгірший персонаж і це не Волдеморт... Фанати Гаррі Поттера знають що це Долорес Джейн Амбридж

Куди зникла підписана читачів Галина Шумська до речі? Вона вибачте читає краще

Мені дуже сподобалось! ☺️ 👍❤️😍😝🥰😀😊😂🫶😇😎😁😆😄😃☺️🤗😝🤪😘🙂🙃🫠

згоден з тобою

Цікаво, ця постмодерністська література не зовсім звична, але останнім часом все більше завойовує простір. І мені здається, що в авангарді - письменницька еліта заходу України, яка менше зазнала руйнівного впливу і відвертого знищення, ніж інші регіони. Загалом сподобалось. Дякую

Це лише суб'єктивна точка зору, адже різним людям подобається різне.
Особисто для мене озвучка Сергія Філатова дуже сподобалася та й книга страшенно цікава.

У цьому, перш за все, звісно, заслуга Костянтина.
Мені особисто, у Максові, попри всі його "заскоки" (які, можливо, з першого разу і не дуже помітні), дуже імпонує чесність. Просто чесність. Він ніколи не замислюється над тим, як би когось "нагріти". Він просто дуже відкрита людина, яка сприймає і прихильність і зраду як таку собі (не знаю, чи є українською таке слово, але прокалькую, вибачте) "даність". Те, що дає доля, всесвіт, Світлі чи Темні боги. І у всьому цьому - головне - насправді залишитися чесним та відкритим. У нашому сьогоденні це - настільки болючі концепції, що сприйняти їх може далеко не кожен... Бо вони настільки некомфортні, що вимагають, інколи, значних зусиль на свою підтримку.
Але, пані Еліс (якщо ви не слухали третю книгу та далі, то для вас буде сюрприз, бо у мене є стійка асоціація з цим іменем по циклу), виходячи з написаного вами - ви втрапили до того околу, де Макс має якийсь вплив. Цікаво: віртуальний, неіснуючий, насправді, герой - формує наше сприйняття. А якщо це не викликає спротиву, то... це вже можна назвати таким собі "вихованням". Я сам підпав під його харизму, як би це дивно це не звучало (озвучувати шосту книгу поспіль - то залежність, чи не так :) )
Мені дуже приємно, що наша з Костянтином (в першу чергу, звісно Костянтинова) робота викликає ось таку от реакцію.
Це багато чого вартує. Я дуже радий цьому.

Я дуже вдячна за озвучення цієї книги. Євген Перепелиця перший у моєму особистому топі дикторів.

Я трішки був відповів панові Олесеві, то, можливо ви теж з моєї відповіді щось візьмете.
Як писав колись Костянтин, він уже "досить дорослий хлопчик" (50+), тож це дійсно накладає свій відбиток. Загалом як і я, теж 50+, і моя озвучка має свої артефакти, пов'язані з тим, що ми виросли ще "тоді".
Напевно наше покоління змушене бути такою собі перехідною ланкою, котра спрямована у майбутнє, але несе на собі тягар минулого. Говорячи про себе особисто - я, напевно, буду для молодого покоління зразком того, від чого слід відмовитися. Але не зможу до кінця зрозуміти їхніх сподівань, хоч і щиро прагну цього. І це не добре і не погано. Це просто розвиток чи то еволюціонування соціуму. Але будь яке дерево має спиратися на своє коріння аж до того часу, допоки не зросте молода парость від його плодів. Тож тих образів, які пам'ятаю я, позбудуться хіба що мої правнуки. І від цього нікуди не подінешся. Я часто згадую про сорок років "ходіння пустелею" у подібних коментарях. Ви - дійдете. Ми - просто забезпечимо ваш шлях. Нас "Земля Обіцяна" не прийме, бо ми бачили страшний "Єгипет". Зате ви - зможете увійти туди. І це те, що надихає наше покоління продовжувати шлях. Нести разом з молодими, з тими, хто матиме таке право, весь тягар шляху, аби вони були прийняті у тому майбутті, яке для нас закрите.
Єдине, чого хочеться, щоб не був намарним наш шлях. Щоб не схибили ви так, як схибили ті, хто були до нас.
Ви побудуєте свою культуру, виростите свої цінності, виплекаєте свої ідеали. Вони будуть вашими. Ми не повинні їх розуміти чи приймати.
Єдине, що має залишитись непорушним - то честь та справедливість.
А у цій книзі, я, здається, бачу їх...

Пане Олесь, вітаю вас.
Досить мало зустрічається таких коментарів (хоч тут, хоч на букнеті), які б містили в собі послідовну аргументацію погядів. Проте, загалом, більшість, так би мовити, "претензій" до головного героя досить повторювані. Втім, ніхто і не зобов'язував читача чи слухача вивчати попередні коментарі на згаданих ресурсах, чи то ознайомлюватися з відповідями на них.
Давайте почнемо з того, що, загалом, ЦЕ - перша книга автора. У нього на момент її створення не було аж ніякого досвіду в написанні подібних речей. І так, дійсно, на українську мову ця книга перекладена, про що Костянтин сам зазначав в одному з коментарів (а я читав і, так би мовити, "оригінал"). Але оскільки книга з волі автора публікується і поширюється ВИКЛЮЧНО українською мовю, то будемо вважати оригіналом саме цю її версію. Писалася книга, так би мовити, як "спроба". Спроба з'ясувати, чи буде друзям і близьким цікавою його творчість. І те, що книга вийшла на широкий загал - у цьому є і моя заслуга (якщо клювання мозку на тему - "публікуй", можна зараховувати як заслугу). І от ви бачите у що вилився цей пробний проєкт. Шість книг. Сьома - пишеться. Більше двохсот тисяч прослуховувань глав циклу тільки на цьому ресурсі. Автор ріс у своїй майстерності разом зі своїми книгами. Тож наразі у вас є унікальна можливість - спостерігати за становленням не тільки циклу чи головного героя. Росте і сам автор. Я - це бачу (бо одним з першим ознайомлююсь з результатами його роботи).
Я не буду зараз говорити про якості головного героя. Він - дійсно не святий. Дуже не святий. У кінці (десь близько кінця) другої книги він фактично зізна́ється у вбивстві (спойлер, але що ж робити). Проте... проте він чесний хоча б з собою, на мою думку.
Мені інколи не вистачає якихось його рис і я заздрю йому в цьому.
А щодо правил... Я вже комусь писав - це не документальна оповідь. Це фентезі (у цій книзі - міське фентезі). Хіба ми не можемо хотіти трішки більше доброти? Трішки більше кохання? Трішки більше безкарності заради справедливості? Бо, на жаль, у реальному світі справедливість не залишається без покарання...
Щодо останнього питання: природа сил Макса частково розкривається у 4,5, та 6 книгах :)

Так добре, що в різноманітності книг розважальних, яких просто слухаєш фоном під час рутинних справ, і забуваєш одразу після прослуховування, є такі книги, як ця, які прагнуть нас замислитися, нікого не залишають байдужими. Розмірковують над профілем героя, скільки йому може бути років, коли і чим він живе. Досить цікаво спостерігати за тим, як Макс впливає на нас. Дякую всім.

Цікавий і гостросюжетний твір з хорошою озвучкою

Кажу спасибі

О Кохання клас

Жах якийсь! Жіночка якась читає в сексі по телефону працює за суміщенням??? Це неможливо слухати. Інтонації недоречні....женіть її в три шиї