От з цього приводу. Книга "Набуття". І у Макса якраз і йде цей процес (після контакту з каменем). Це описується, зазвичай у кінці глав, тому слухач може... дрімати, або бути не дуже уважним. От, до прикладу кінець 16 глави:
Ніч пройшла виснажливо. Видно, коли “перезаряд” то це теж погано. Макс ніяк не міг заснути, йому бачилася і чулася якась нісенітниця. Годині о четвертій ранку таки задрімав... Сон, що прийшов, був напрочуд реалістичним... У ньому він увімкнув свій ноут і поліз у мережу... якось так вийшло, що він поклав одну руку на клавіатуру, а іншу – на додатковий вихід для другого монітора, і раптом його свідомість розсипалася різнокольоровими іскрами, що всмокталися поміж кнопок ноута... він усвідомив себе частиною процесора, усі потоки інформації, все керування стало підвладне його свідомості. Переглянув інфу на жорстких дисках... структура записів була складна, але варто було просто подумати – як уже ставало видно каталог усього, що там є... пролітав кабелями живлення і далі вийшов у локальну мережу, з неї – в інтернет... Різні сайти висіли навколо нього, як зірки в небі, він тикав у них пальцем, сайт розкривався і ставала доступною інформація. Як текстова, так і аудіо/відео... Причому її не треба було прочитувати всю. Відкрив сайт – практично одразу все побачив і запам’ятав... Це було дуже здорово, він, як та мишка з дротиком у голові, все відкривав і відкривав нові сайти, отримуючи від цього дикий кайф... Тематика сторінок була несподіваною – медицина в усіх її видах, фізика, хімія... геологія, металургія, матеріалознавство... Якби він так вчився в школі, то був би генієм. Усі сайти містили в собі або технічні довідники та енциклопедії, або замітки на ту саму тему в наукових журналах, причому різними мовами. Десь через годину таки втомився... але бажання шукати нове не зникло. Так минула ще година. У результаті на роботу він їхав із затуманеною головою…

Боляче і сумно.
Дякую за професійне читання.

Дякую, за написання чудової книги) Роялі, це те що персонажу достається дуже просто, це як уберплюшка. Типу він знайшов меч, яким можна вбивати ворога на право і наліво. Тут в творі помічено будинок, грошей велика купа, уаз, який гіпер класний, але Максим міг сходити до іншого спочатку продавця, а потім їсти нового шукати. Але більше рояль, те що він знає як мотори працює, що яка машина, і короче весь такий механік. Хоча машини ніколи не мав. Але тут велике є але, люди які читають фентезі не розуміють, що вигадки і логіки там може не бути взагалі, щось ніхто не питав у Роулінг, як працює чарівна паличка, у Толкіна перстень влади, як Пітера Маркера вкусив павук і він став нічого собі павук, хоча це також рояль, а посуті можна все об'яснити: магіяс, сееер. І роялі в любому фентезі це норма, якщо їх не сильно багато. Тут ж е видно, як Максим не за 5 хвилин набув гроші і все інше. Люди забувають, що без роялей було б просто опис, як герої, робить буденні справи і це не було б цікаво. Тому пишіть, як ви бачите) А хейтери завжди будуть, тому натхнення вам і успіхів) Надіюсь колись купити цю книжку в друкованому варіанті)

Я гадаю тому що інші не мають коментарів/плюсів і зі злості ставлять мінуси іншим 😶

Я наприклад , Джоне тобі поставила + 🫠

Так, прекрасно вас розумію. Сидиш, пишеш, потім читаєш. Виправляєш, знову перечитуєш, знову знаходиш якусь помилку і знову прийдеться все міняти. Написав список літератури, тільки вставляєш десь всередині джерело і знову переробляєш. Тому своє не завжди легко

-Аж через стільки часу?
-Завжди...

Дуже вдячний за вашу роботу.

Дякую.
Продовження і пишеться (шоста книга), і записується (24,4% четвертої книги, 18 глав).
Можливо зберуся та й викладу ще один шматочок "демки" з озвучки (на моєму сайті в розділі "Процес"), щоб було цікавіше чекати.

Дякуємо! В час війни ваш сайт і особисто якісна озвучка Галини Шумської книги про Гаррі Поттера, прочитані професійно, якісно , виразно! Зичу здоров*я
я

Отримала масу задоволення від прослуховування книг. Безмежно вдячна автору і диктору за працю. Подорож Макса захоплює з кожним розділом. Його світ завуальовано передає наше життя, події, вчинки, відносини . Є над чим замислитися. Дякую. З нетерпінням чекаю продовження.

Дуже цікаво!
Слава Україні 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍👍👍

Навіть не знаю, що й сказати. І самолюбування і корчення з себе пана.. І роялі по три штуки та ще в кожному кущі... Ще й тупий... Де ви усе це бачите? Як по-вашому мали до нього звертатися люди, які усе життя жили як майже раби, а тут власні відьми приводять особу, якій навіть вони не можуть навіть слова заперечити? Чи ви не побачили, що Тарх його вдарити не зміг?
Що до роялів - в анотації написано, що це довга книга. А тому те, що ви вважаєте роялями, десь далі має певну логіку та причинно-наслідковий зв'язок. Він бачить, що щось відбувається, я чому й як - кого питати? Ворон прилетить та усе пояснить? Чи від того, що він задасть ці питання, то буде впевнений, що отримав правильну відповідь? Може в тих казках, що ви читали й усе було просто, а тут не так. Звісно, недоліки в задумці є, але ви не даєте жодних фактів, так накидали слів та й усе.

Дякую, пане. Погоджусть - звісно є й сируватість і усяке інше, але це моя перша книга взагалі. Я теж вчусь і на власних помилках також. Щодо написання - комусь може й усе легко, це таке... є ж геніальні твори і люди.. у мене так. Написав главу - перечитуєш її, підправляєш як не помилки так відповідність ідеї історії. Бо інколи уява заносить кудись в сторону. Буває. що над однією подією сидиш неділю, бо не придумується як її вивернути так, щоб самому сподобалось. Щодо іншого - роялей та ще чогось , так хотілося, щоб хтось просто описав, що саме він вважає роялем. Бо повторюю -дуже багато чого пояснюється далі. Тобто нема такого - бац! летів ворон не звідки, скинув чомусь ГГ на голову чарівне кільце - усе, той став богом. Якщо вам не важко - поясніть свою думку. Мені ж хочеться розуміти, що ось тут я справді втратив логіку подій.

Так і є. Я, коли навчався в одному інституті, то там було обов'язково після завершення певного часу "начитки" викладачем написати щось на зразок реферату. Дійсно, деякі писалися за два-три дні, незважаючи на море літератури, посилань, коментарів, які було потрібно задіяти. А був один, начебто найпростіший, то я його поки писав - встиг здати, напевне чотири чи п'ять, які по термінах були вже після нього. Тому, знаючи цей ефект, до чорновиків дипломної роботи (вивідавши теми у викладачів), взявся чи не за півроку до того як було офіційно оголошено, що ось пора приступати до "дипломів". Але вона була повністю готова, "вилизана" і перевірена викладачами тижнів за три до офіційної здачі. Добре, що тема була мною досліджена наперед (я робив переклад книги, яка була центральною темою дипломної роботи), тому досить непогано орієнтувався в оригіналі і дипломна робота виявилася досить легкою в теоретичному плані. Більше часу потратив на логчну зв'язність та на те, щоб вона була цікавою, якщо так можна казати про "дипломки".

Я зараз навчаюсь в аспірантурі, дописую дисертацію. Можу сказати одне, написання любого твору, доповіді, дисертації якщо ти вкладуєш душу, сили, час і все інше можна зрозуміти автора. Одним дається легко, іншим важко, кожний різний. Буває сідаєш і за день закінчуєш розділ, а буває сидиш і три букви зв'язати не можеш.

Дякую, пане Дзірт!
Мені, інколи, чесне слово, хочеться попросити тих, хто критикує: а покажіть свій творчий доробок. Книгу, збірку віршів, підбірку полотен. Розумію, що це, можливо і неправильно, але, напевно, більшість людей думає: та що там та писанина - сів і нашкрябав, як переказ у восьмому класі, підглядаючи у хрестоматію. Смішно, чесне слово. Категорично погоджуюся з Вами - написання чогось нового вимагає натхнення, зусиль, посидючості, часу і посвяченності цій справі. Особливо, коли вділити час творчості можеш тільки тоді, коли не зайнятий на роботі та не відволікаєшся домашніми справами (і дуже добре, коли домашні розуміють, що це заняття - то не якась "дурість", а серйозно і надовго). Писати такий цикл, за який узявся автор - справа дуже не легка. Я спостерігаю за цією роботою майже з самого початку (зате і дізнаюся про всі нові пригоди Макса мабуть найпершим). І я досі не уявляю, "де воно все береться" :)
Я, буває, окремі свої вірші роками пишу. Деякі - по кілька місяців.
Мене захопив цей цикл з самого початку. І я вирішив, що якщо вже у мене є інструмент (купив був мікрофон, щоб озвучувати свої вірші) то чому б не спробувати прочитати і книгу про Максима. Ну і ось таке вийшло. Озвучую вже четверту книгу. І добре, що мої домашні вважають це роботою, гідною поваги - стараються не шуміти, коли я надиктовую чергову главу.

Дуже гарна книга
Я цю книгу 4 рази слухав
Дуже добре читають

Ще не дочитав книгу, але мені подобається, да є місцями роялі, є сируватість, є затянутість, але. Не забуваємо, що написання книги, це доволі важка робота над якою старається автор. Придумання ролей, лінії, діалогів - це все завжди є важким. Люблю затягнуті книжки, перечитав багато їх, особливо отсосійське фентезі до повномасштабного. Дякую, автору за написання її) Диктору, за озвучку, у вас приємний голос. Бажаю вам натхнення і працездатності) Люди просто зараз з жиру бісяться, бо багато чого можна знайти і краще, але розвиток українського фентезі має бути і я радію, що можу це слухати і насолоджуватись пригодами Максима) Слава Україні)

Дякую щиро!

Дуже дякую за озвучення книги 👍🏼

А ще було б добре, якби слухачі не обмежували себе тільки коментарями, а оцінювали працю гривнею. Хай це будуть невеликі внески, але як каже прислів'я " З кожного по нитці- бідному сорочка ", в даному випадку-гонорар, який дозволить автору і диктору не думати про матеріальну складову, а більше часу присвятити творчості.

Дуже цікаво слухаю вже 52 рази
Рекомендую!!!!!!!!

Дякую за гане озвучування книги😊

Дуже дякую за чудове прочитання гарної книги!

Буває. Нічого страшного. Можливо вам варто прочитати саму книгу. Вона є на букнеті.
Я вже говорив (але там, на букнеті), що на сприйняття подій, які викладені в книзі, може впливати і те, що книгу читає дядько, якому днями стукне 54. Підсвідомо я можу відображати характери та події через призму власних почуттів, досвіду та віку. Можливо це впливає на сприйняття книги. Друга книга (і далі) - це вже зовсім інший світ. А у першій - Макс вчиться. Просто вчиться, проходячи ситуації, які йому підкидає життя. Оскільки одну ситуацію пройти двічі не можна, то життя підкидає йому подібні, «для закріплення». На деякі він, через свій характер, не може реагувати інакше. Лікувати він теж вчиться. І, коли з Танею він ледь не здох, провівши сеанс, то от під кінець книги - там у нього вже значно більша ємність акумулятора. Такий досвід йому теж знадобиться в подальшому, і він навіть зможе ділитися цим досвідом з іншими. До прикладу — демонесса Тар'я, магеси К'єт, Корі та Керр, відьми Ініґар, Олья, Клер, маги Норф та Тібор. Ну і інші... На основі свого власного досвіду, набутого також і у першій книзі, він навчатиме їх. Тому-то книга і називається «Набуття». Це перші, хиткі, невпевнені кроки Макса до його нової іпостасі.
Щодо букнету... синопсису там, звичайно, теж немає. Але от стосовно Тані (точніше Гур'янової Тетяни Миколаївни) - спалю розвиток подій: у неї під кінець першої книги буде прізвище Соловей.

Книгу прочитала декілька років тому. Дуже сподобалась. А тут натрапила на аудіо! Ще й сам автор читає! Отримала неймовірне задоволення від прослуховування! Щира, багата, неповторна мова!

Озвучка просто топ👍🇺🇦👍🇺🇦👍🇺🇦👍🥰🦁🐍🐦‍⬛ 🦡

Чого в мене мінуси?

Я теж Гаррі топ

Дуже приємний голос!!