Останні коментарі

Дякую за читання, дуже приємний мелодійний голос. Але як на мій смак роман жахливий. Взагалі не визвав приємних емоцій, жодного разу, тільки розпач та чудуватість як авторка описала дурнуватих жінок і деспатичних чоловіків...

Чудовий, неперевершений  автор, прекрасний твір. Дякую за найкраще акторське прочитання варте навіть не прочитання а радше радіо спектаклю. Дякую!!!

Радий, що вам сподобалося)

Ця розповідь, можна сказати, виділяється серед творів автора. На початку - дуже красиві й похмурі описи, а атмосфера настільки сильна, що нічим не поступається творам Едгара нашого По. Розповідь дуже цілісна й зовсім без зайвих слів, чим автор нерідко грішив.

Дякую за відгук. Приємно, що Вам сподобались обидві книги. ❤️

Дениско ти правий! Нащо вони таке пишуть?! Але книга супер!

ні!! Найкращі там Німфадора тонкс,і беллатриса лестрандж 

Слухаю 5 раз, ⭐⭐⭐⭐⭐

Сумно, але класно

А мені дуже сподобалось

Може, ти й правий щодо її намірів, ми в голову не заліземо. Але текст живе окремо від намірів, і коли роканнон робить це - і залишається у нашвй пам'яті  як герой - це вже якорь для свідомості. Хочемо ми того чи ні.

Дякую! В чому? мораль. Сюжет має вплив на свідомість слухача - тягне крізь ритвини безнадії, втрат, помилок. На психіку - показує просторінь загублених душ. На памʼять - дістає спомини щодо померлих, самотності, зради. На розум - показує структури виправдання знищення усього живого. На підсвідомість - закриває у застінках втрати тямки, болю, страхів. Дякую, пан Роджер, через прямий вплив на ментальність слухача відкрили шар за шаром звʼязок окремої людини зі всіма механізмами Смерті, Життя, містичних і людських Світів. В чому? мораль. Можливо - вирвати килимок у твердження: «Ну, від мене нічого не залежить.»

Давно я так не сміялась, слухаючи чи читаючи книгу! Дякую! 😅👍

Будь-які твори, що відповідають вимогам. Єдиний критерій - вони не повинні порушувати права інших видавництв, якщо вже були десь опубліковані, а також всі права на їх публікації належать авторам.

Мій знайомий питає чи повинні роботи бути написаними спеціально на альманах, чи можна надавати й написане два-три роки тому?

Я дуже люблю цю книгу дякую море ❤️👄💓💞❤️👄💗💓💞👄👄❤️💗💞💞💕❤️👄💗💓💞👄❤️💗💗💞💓задоволення

Дякую. Обсяг вказано, бо це ж альманах, а я не хочу видавати завеликі твори.

На етапі відбору все вказано. Згодом авторам, чиї твори буде включено до альманаху, буде запропоновано типовий договір про співпрацю. Це не є секретом, вони майже у всіх видавців типові.

Дякую за відгук. Я пишу про те, що бачу.

Дякую за відгук. На жаль, так все і є(

Дякую за відгук!

...Це я почув. Але все одно вважаю, що ти проєктуєш особистий досвід на текст, який про інше. Ле Гуін писала про ціну вибору, а не про те, що бомбардування - це ок.

Приємного прослуховування!))

І все одно, я не можу пиийняти такий фінал

мені теж прилітає, і ОРЄШНІК падав не дуже далеко. Але не треба робити з книги пропаганду. Фантастика - це думки. Урсула ставить героя в неможливі умови. Роканнон після цього акту став вигнанцем, він сам себе покарав. Це антивоєнний меседж!

Я пов'язую логіку, а не авторку. І живу в місті, яке постійно бомблять. Мені не абстрактно і не переливки, коли читаю про точковий термоядерний удар заради перемоги. Я фізично знаю, як звучить виправдана атака зовні.

Вибачте, але це вже демагогія. Ви зараз звинувачуєте одну з найгуманніших письменниць світу в тому, що вона винна в обстрілах іранських шкіл? Ле Ґуїн все життя була пацифісткою. Читайте ширше, а не крізь вузьку щілину свого обурення.

Художні тексти це таке собі НЛП. Коли ми знову і знову читаємо, що удар був необхідний - це осідає. І потім ця логіка легше приймається в реальному житті. Кілька тижнів тому була розбомбована школа в Ірані. 150 загиблих дівчат. Там теж казали про об'єкт. Теж, мабуть, вибору не було? Коли ми починаємо приймати такі фінали в книжках як нормальні, ми стаємо сліпими до того, що відбувається за вікном.

Це взагалі некоректне порівняння. Хіросіма - реальні 140 тисяч загиблих. Роканнон фікція. Ти не можеш ставити знак рівності.

Та ні, Дмитре, це ви за гарними словами ховаєте звичайний геноцид. Якщо герой - позитивний, і він робить таке, то авторка каже нам: ну, іноді можна трошки побомбити, якщо мета благородна. Це ж логіка тих, хто скидав бомби на Хіросіму та Нагасакі.

Слухайте, це ж фантастика часів хіппі! Мир-трава-рокнролл! Урсула навпаки піднімає питання відповідальності. Вона не оправдує Роканнона, вона показує, як він втрачає свою людяність через те що зробив. Ви плутаєте опис подій із схваленням самої авторки.