• Відповім на відгук представника нашої великої спільноти пана Багатія. З чимось можу погодитися, з чимось трішки зауважень. Дуже добре, коли люди пишуть відгуки, висловлюють свої думки, не мовчать, на щось можуть завернути увагу автора і читачів. Але, коли ми звертаємося до когось, потрібно спочатку, на мою думку, якось або привітатися, або щось приємне, щоб налагодити спілкування, якщо хочемо донести свою думки. Починати зі слова"хрінь" трохи невиховано', вибачте. Далі я згодна з паном Багатієм, що це жарт, і Ви один раз усміхаєтесь,  що це можна назвати анекдотом. Так, тут питань немає. Гумор завжди в ціні Думаю так само. " Цілковита байдужість до богів", а тут в корені не згодна, просто моє бачення інше. Я тут бачу повагу, яку проявили до Богів. Макар не відрізняє ніякого гостя, для нього всі рівні, однакова повага до кожного, хто заходить до його будинку, будь то пан , слуги, чи Богиня. Ви побачили, що господар просто нагодував космічну сутність, але це прояв шани, в той час як: " давні жерці приносять жертви, королі моляться, герої помирають". А може це просто визнання шаноби, Богіня і не була просто поважною гостею. Дуже сподобалося і повністю згодна з Вами, пан Багатій, як пишите:" Кожне слово описане так, ніби від нього залежить Нобелівська премія з літератури". Так, це дуже вірно ви побачили. Тут дійсно повага до кожної деталі. "Не двері, а оббиті залізом дубові стулки, не кіт в рудий пошрамований Володар простору, не суп а мало не сакральний артефакт, 5 прикметників на одне обличчя.". Ви звернули увагу, як мальовничо все описується. Письменник це завжди, як творча людина, помічає всі риси по  своєму, бачить красоту там, де звичайні люди нічого не побачать. Стиль написання тут дійсно для тих, у кого високі вимоги. Можна знайти прості тексти з меншою кількістю прикметників. Будь ласка, Кожна література на свій смак, Ви висловили свою думку, але закінчувати теж треба вміти, як ви виходитиме звідкилясь', подякуйте господарям, хоч  так, як зробила Богиня), бо в фіналі написати, що то " бездарна", трохи не чемно.  А взагалі у Вас класний позитивний відгук.) " Окремий ШЕДЕВР - богиня Зима". І що книга тягне на Нобелівську премію з літератури, повністю згодна. Дякую Вам, пан Багатій за такий багатогранний відгук.

В цій книзі, на мою думку, показано, з якою повагою нам всім потрібно відноситися один до одного. Дякую.

Ставте+ хто з України

Коротке, але дуже цікаве оповідання. Дякую

Хрінь. Увесь сюжет зводиться до одного жарту: "Я древнє божество, що прийшло нищити світ". - "Та спочатку юшки поїж". Один раз усміхаєшся. Другий - вже натягнуто. На третій десяток сторінок починаєш підозрювати, що це не повість, а розтягнутий анекдот.
Макар - втілення шаблону "суворий кухар із золотим серцем", у якого "руки як коріння старого дуба", "погляд хижака" і цілковита байдужість до богів. Це наче згенеровано промптом "опишіть чоловіка максимально брутально, але щоб він все одно варив супчик". Кіт Лют виконує функцію "а тут читач має розчулитися" - обов'язковий атрибут таких текстів, котик-скептик.
Окремий шедевр - богиня Зими. Тисячолітнє втілення стихії, яке мало б бути байдужим до людських емоцій, капітулює після тарілки супу й кількох філософських банальностей. Серйозно? Виходить, за всю історію світу ніхто не здогадався просто нагодувати космічну сутність? Давні жерці приносили жертви, королі молилися, герої вмирали… а треба було лише насипати густої юшки.
Стиль теж швидко починає втомлювати. Кожна дія описана так, ніби від неї залежить Нобелівська премія з літератури. Не двері - "оббиті залізом дубові стулки". Не кіт - "рудий пошрамований володар простору". Не суп - а мало не сакральний артефакт. Одна тільки фраза "мертвотно симетричне обличчя, немов підсвічене зсередини повним місяцем" - це вже п'ять прикметників на одне обличчя, персонаж ризикує розвалитися під власним описом. За 37 хвилин можна дізнатися про текстуру деревини, запах часнику, форму шрамів, температуру бульйону й товщину бороди, але сам сюжет за цей час майже не рухається.
І це точно не той випадок, коли виконавець може врятувати бездарну книгу своїм читанням.

ого. дякую за таку оцінку!

Бажаю міцного! Дуже дякую за ваш відгук. Сподіваюсь, що вам і вашим товаришам стало хоч трохи легше. Хоч трохи світліше. Дякую, хай щастить!

А от у моєму списку, друже, ти вже там.

Вишукана творчість одного з улюблених авторів, та неперевершено чудове виконання одного з улюблених читців, пан Євген. Чарівний тандем митців. Подяка велика вам, усім причетним до цього дива. Чому немає жанру Гумор, можна б було додати це оповідання.  Неймовірно переконлива ілюстрацїя, співпадає повністю з текстом. Тонкий гумор. Позитивне. Весь час посміхаюсь, дуже професійний підхід усіх. Гурман та ласун так описує страви, пан Ден Галь як завжди на висоті, що відчуваєш смак на губах). Красиво, гідно похвал. Пишаюсь, що це все наші, українські досягнення. Дякую, що: "Відчайдушно ненавидите людську дурість, але продовжуєте її завзято рятувати". ) Обов'язково для прослуховування. Раджу всім. Отримала велику насолоду від цікавого прослуховування.! 

Чекаємо нові твори)

Дякую, пане Сергію!

Я закоханий в цю історію буквально з перших її літер. І був, і є досі свідком її народження. Народження неймовірного дива, що зростає просто на наших очах.

Наша спільнота, спільнота шанувальників циклу, тих, хто не може відірватися від цих пригод, мандруючи шляхами Макса знову і знову - щодня поповнюється. І як же приємно належати до цієї когорти! Навіть не як диктор, а просто як читач та слухач.

Саме Макс навчив мене дивитися на світ дещо інакше, змінив певні пріоритети. І тепер, що б не було, я завжди говорю собі (чомусь голосом Макса):

Все буде добре!

З повагою, Валерій (позивний "Диктор").

Дякую. Я буду намагатися зайняти перше місце)) Хай щастить!

А я послухати ☺️ давайте ще

Щиро вдячний. Чесно кажучи, мав намір переозвучити першу книгу, бо саме ця була моєю пробою пера, так би мовити... Але якщо я так і зроблю, то цю версію теж залишу, щоб можна було згадати, як я починав своє дикторство.

Так, хотілося б таких от див у нашому повсякденному житті. Втім, хто знає... Можливо вони десь і відбуваються.

Таке собі не дуже подобається але круто

😋прикольно дякую слава україні

Фраза про водія, схожого на мураху через респіратор, чудово передає атмосферу цього рассказу. Але тут ще один момент: його називають то водієм то рікшей, що дуже дивно, оскільки , рі́кша це не водій.

Це жахххххххххх

Жах я ошелешена

Це жахххххххххх😡😡😡😡😡😡

Мені дуже подобається це але оцінка 9/10

По-перше  букви щ ш ч і с трохи не дуже

Дуже класно прям дуже але ну букви ш с чи Ну вони не ( ・ω・)

💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜
💜💜💜💜💜💜💜🩷🩷🩷💜💜💜💜💜🩷🩷🩷💜💜💜💜💜💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷
🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜💜💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜💜💜💜💜
🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜💜💜💜💜💜💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜🩷🩷🩷🩷🩷🩷💜💜💜💜💜
💜💜💜💜💜💜💜💜🩷🩷🩷🩷💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜🩷🩷💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜🩷💜💜
💜💜💜💜💜💜💜КЛАААААААААААААС

Дякую правовласникам за українську. Московити, виходить, далекоглядніші. Жаль

Слухаю , і потихеньку закипаю . Фабула норм , озвучка супер. Але дивує і біситьбіситьбісить це підлабузництво автора перед расєєю!!!! Без кацапів у автора  нікуди, навіть , в художньому творі !!! Та чого ж ти вихваляєш їх так ??? Це ж не мемуари ,а фантастика ! Та чого ти тут плазуєш перед  ними ?! Це ФАНТАСТИКА !!!! Напиши , що американці самі прогресивні , ніхто не образиться ! Маю надію , що йому зараз соромно , що він тут кацапів хвалить на повний писок. Його вибачає лише рік опублікування твору : 2021. За рік до

Так-так, хотілося б більш динамічного розвитку подій

2 частина дефектна, обрізано по два слова в кінці запису (не обов'язково речення, довелося слухати і читати водночас). Також останні 5 хв у 8 частині дефектні. Там подвійне озвучення, але знаєте, це краще ніж взагалі відсутність слів, як у 2 частині. Загалом можна слухати, але музика заважає і збиває концентрацію.

Велике дякую Євгена за озвучену книгу було дуже цікаво слухати сама книга захоплює з першої до останньої сторінки.

Чудовий твір Лема! Чудово показує, наскільки складним може бути контакт із чимось абсолютно чужим для людського розуму. Глибока, розумна та сильна фантастика.
Дякую чтецю за якісний запис, чудове інтонування та занурення в атмосферу роману. Слухати було справжнім задоволенням!
Оцінка: 5/5

Мені сподобалися нові, цікаві пригоди Василя Йосиповича Драного.

Це прекрасно 

Я довго тумав, в чому, а потім зрозумів. Згоден: професор, фахівець із психології особистості й літератури, виявляється сліпим саме там, де потрібна банальна людська спостережливість. Чим більше вченості, тим менше справжнього розуміння. Надмозок.

Як я обожнюю О.Генрі, як довго вишукувала його оповідання озвучені українською! Нарешті! Пане Євгене, дякую за цю насолоду, неперевешене читання!