Останні коментарі

Цікаво. Дякую.Добре озвучено.

Дякую за відгук) Радий, що сподобалося)

Дякую, повчальна історія.

Ну це ж зрозуміло бо ти мені не відповіла 😠😠😠😠🤬🤬😡😡😡😡😡😡🤬🤬🤬🤬

😠😠😠😠😠😠😠😠😡😡😡😡😡😡😡 ми друзі

Джині і Фред і Джордж найкращі а ще можете читати локвуд і ко

Якщо з начитуванням, я нічого поробити не можу, то й просто попрошу вибачення.

А от Любисток - це офіційний переклад, саме це ім'я використовуєть в книгах українською. Чому не переклали Жовтець? На мій здогад (можливо хибний) тому що це слово галицькою говіркою означає майонез. 

А Dandelion - це кульбаба, що взагалі не в'яжеться і використовується в англійському перекладі книг і ігор.

Точніше Jaskier, що і є dandelion

Дуже ррррозумію😉✨

Він завжди був Жовтець. Ті хто переклали данделіон як любисток мали б відкрити книгу з ботаніки, або загуглити хоча б)) це дві різні рослини, і Сапковський писав саме про Жовтця)

В оригіналі він Жовтець також. Dandelion- це жовтець

Хочу такого кота собі)))))

Жахлива читка і поганий переклад - Жовтець, не Любисток:) це різні рослини, в оригіналі Dandelion, саме жовтець. А начитування тексту звучить, наче автор від наркозу відходить. Дуже шкода. 

Хтось там писав наче правильно Любисток, а не Жовтець. Це не правда. Жовтець і є правильний переклад. В оригіналі польською він Dandelion а це і є назва квітки жовтець

Щиро дякую за теплий відгук!
Я рада що змогла додати вам гарного настрою.

Дякую Вам за такий глибокий, уважний і неймовірно теплий відгук 🙏🫶

Для мене, як для дикторки, це особлива радість - знати, що історії не просто прослухані, а прожиті разом зі мною. Я дуже ціную, що Ви відчули інтонаційні нюанси, паузи, характери персонажів, адже за кожним образом стоїть велика внутрішня акторська робота і любов до тексту.

«Казки та історії від кішки Марфіси» -  це світ, у який я заходила обережно, як у дитячу кімнату: з повагою, з гумором і з відповідальністю. Мені хотілося, щоб кожен герой мав свій голос, свою температуру, свій ритм,  і щоб дітям було цікаво, а дорослим - змістовно.

Окрема подяка за акцент на темі мови. Для мене, як акторки та викладачки техніки мовлення, це надважливо. Якщо історія про Андрійка-Щасливі Вуха спонукає замислитися, - ми все зробили недаремно.

І Ваша ідея з підрахунком слова «щастя» - це просто чудово! Обожнюю такі інтерактивні підходи до слухання 💛

Дякую, що слухаєте. Дякую, що відчуваєте. І дякую, що ділитеся -  для автора і для мене це безцінна підтримка.

Щиро дякую за такі теплі слова підтримки - дуже ціную 🫶🙏

Дякую Вам  - дуже ціную думку і враження свого слухача 🫶🙏

😁 не можу. Імпульсивність - одна з найбільших рис характеру ((( я так навіть авто купляв. Прийшов до салону, тицьнув пальцем і сказав загорнути. 

Ну окей, визнаю: після неї реально трошки не по собі. Але вдруге я це точно не слухатиму.
Хоча… може, років через десять. Коли морально подорослішаю 😁

Ви, пан Ден, пишите як вихор, який все змітає- торнадо). Переспіть зі своєю книгою, як то кажуть, спочатку. Дякую, це класно. 

Дякую. Порада слушна. Доречі, на інших сайтах, де викладено це оповідання, теж вказали на цю проблему. 

Так вийшло, що я це написав в п'ятницю за 3 години, рано вранці і відразу ж виклав, а ввечері вже скинув пану Ввлерію на озвучування. Зранку наступного дня він виклав в загальний доступ. Тобто ніхто не читав/редагував оповідання аж до моменту публікації. 

А я навпаки - після цієї книжки на зірки дивлюсь і думаю: а раптом нас уже хтось списав?

От чесно: ідеї - топ, емоції - мінус, люди - маріонетки. Я слухав головою, не серцем.

Я такого не казав… ти сам

Ага, класична відмазка фаната: якщо не зайшло - ти дурний неуч.

То фільтр від слабких читачів 😎

Фінал сильний, не сперечаюсь, але щоб до нього дійти, треба пройти квест виживання серед матана для ботанів.

От бач, не кинув, і який фінал! Це ж чистий екзистенційний удар піддих.

Але й не похорон на три томи. Я пару раз реально ловив себе на думці: ну все, ще сторінка - і кину слухати, хай би чим не закінчилось.

Легкості? Це книжка про смерть всесвітів, а не КВН.