Дякую вам за вашу роботу!

Не дуже круто але, і не дуже погано прикольні веселі історії)
А так норм

Це неможливо! Я вблила тебе, Сіріусе! Як?! Як ти ще живеш?!

Відчепися від Гаррі, Мелфою!

Дякую за ці твори

І цю послухав на одному диханні,не зупиняйтесь будь ласка

Дякую,подовжуйте будь ласка у вас дуже класно виходить

Люди, будьте взаємно красивими 😉
Чудова казка, гарна та цікава озвучка, динамічна)
Слухаємо з донькою щовечора. Дякуємо диктору 🫶🏻

Поттер?! Це ти відродив Сіріуса?! Авада кедавра!!

Дякую щиро.

Невже тільки я досі слухаю?

Казки не дуже цікаві

Казки не дуже цікаві

В усі часи, а тим більше в буремні, були люди, які вели. За якими йшов натовп. Які піднімали теми, можливо болісні, а може й прості істини. Класно, що ви, Костянтин, такий. Ви нас будете, все добре, що є в нас, дістаєте назовні. Я люблю казки, це мудрість народна, яка просто зберігалася в пам'яті нащадкам. Просто в житті не так бистро ти бачиш як добро перемагає зло, а в казці ти бачиш, як то, який ти, так і з тобою. Я з початку війни стала слухати аудіокниги. Знайти класну книгу, це велика удача . ,Скільки є пустих книг, нічого не навчаючих. І бросаєш їх, бистро надоївших. Ваші несуть великий зміст. Так, інколи, багато деталей, але, хочеться повернутися до детального списку й запам'ятати, що треба взяти з собою для виживанння, як для нас диктуєте. Все дуже розумно. Ця книга, як подробна настанова, як треба поводитися, що з собою брати. Я люблю, коли книга щось тобі дає, цепляє, чогось навчає. Дякую, що поважаєте слухача свого, спілкуєтеся з нами, відповідаєте. Це бере за живе. Мені особисто важливо, хто автор, які його ідеї, чим він живе. Я получила відповіді на питання. Ви вірите, в те, що пишите, тому і ми віримо Вам. Продовжуйте. Всім дякую.

Ну, мені здалося, що не така вже воно й клуня, "сарай" більше підходило :)
Над "Троє у човні" подумаю, дякую за пораду

Слухати приємно, -але "сарай" - чому не повітка, клуня, гараж ,накінець . Є одне побажання: давно, в шкільні роки в минулому столітті в сільській бібліотеці віднайшов книжечку -ДжеромК.Джером -ТРОЄ В ЧОВНІ НЕ РАХУЮЧИ СОБАКИ з прекрасним перекладом (можливо Миколи Лукаша) -хочеться в Вашому виконанні послухати

Так само боїмось підтримати чужу правду. Але що буде, якщо прибрати цей страх? Якщо якимось чином з'явиться можливість жити вільно, так, як ти хочеш? Тільки подумайте, як змінилося б наше життя. Хтось буде будувати собі палаци, а хтось - допомагати іншим. Я спробував показати, як можна жити, коли нема страху. Звісно, сотні тисяч з неба не падають, але ж багато чого ще можна робити. До того ж - удача приходить до тих, хто вірить та наполегливо робить.

Я пам'ятаю момент життя - після роботи виходячи з АТБ, декілька разів зустрічав сивого чоловіка. Він стояв перед входом з дитячою фотографією та пакетом надягнутим однією шлейкою на руку. Стояв мовчки і дивився кудись перед собою. Нікого не чіпав, нічого не просив. Я майже ніколи не даю тим хто просить. Не вірю. А тут... можливо тому, що якщо б приперло, то й сам би ось так стояв. Мовчки. Справжній чоловічий Біль він майже завжди мовчазний. Грошей вже не було, була велика смачна груша. Щойно купив до дому. Поклав тому в пакет та пішов. Наступного разу поклав грошей. Не кожен день він там і стояв той чоловік. Потім дізнався, що у нього онук в онколікарні. Дочка днями й ночами там, зять - днями й ночами заробляє гроші. А він допомагає чим може. Може з цієї історії і з'явилась та частина про дітей. Дуже жалію, що не взяв у нього контакт, не знаю, чи полегшало дитині. Але саме тоді, я помітив одну дивину - кожного разу, коли я віддавав щось просто так, не замислюючись над вартістю чи сенсом цієї дії, кожного разу доля мені щось вертала. Чи вдавалось несподівано багато підзаробити, чи ще щось. Але кожного разу. Головне було не задумуватись, а відповідно - робити від серця. Хто вже прочитав, десь там є місце, де Макс думає про три добрі справи та правила Незнайки.))
Не пам'ятаю в якій частині, але Макс задає питання - скільки ви готові заплатити, щоб точно дізнатися, що ось ця людина, поряд з вами - справжня? Не продасть і не зрадить. Що у цьому казкового? Заважає тільки наш страх.

Усе в книзі робиться з сенсом, але багато що стане зрозумілим десь далі. Можливо навіть у самому кінці. Десь там будуть відповіді на оте, що хтось вважає дитячим - чому йому везе, чому до нього тягнуться, чому усі навколо нього такі позитивні? чому його слухаються і т.д. Придивіться - він сам собі задає ці питання, а відповідно - це натяк, що не все пояснюється казковістю та дитячістью тексту.
Дякую за увагу. Кому подобається - читайте чи слухайте. Сайт у мене дійсно є, він дуже простий, але комусь може й знадобиться.
Велика подяка читцю - ти бачиш, як людям заходить? може не тим ділом ти займався усе життя? та й і я теж))

Величезна подяка усім, хто витратив час та визначив тут свою думку.
Хочу трохи внести ясності, хоча багатьом, думаю, це не дуже потрібно - вони просто слухають чи читають та отримують задоволення.

Книга дуже довга. Так вийшло. Я не хотів, щоб герой у кожній частині створював нове геройство, він просто живе. Кожна книга - це відтинок якоїсь частини його життя, що йдуть один за одним. Можливо, деякі моменти прописані надто широко. Але, як показують коментарії - кому як. Комусь це дуже подобається, створює атмосферу життя героя. Комусь - не дуже, що поробиш - на усіх не вгодиш. Роздуми героя призвані показати, яким чином він доходить до певних висновків. Є варіанти, сумніви... Є логіка подій і логіка героя. Кому це зайве і усе ясно-зрозуміло з перших букв - проходьте далі. Можливо це я ще не вмію писати настільки гарно, щоб задовольнити усіх. Колись навчусь.

Я не можу сказати, що риси героя - це мої риси. Щось мабуть є, але бачити це можуть лише ті, хто навколо мене.

Я б не сказав, що книга зовсім вже й казка. Навпаки - казкового тут нема зовсім. Усі оті фізичні зміни, вплив блискавки - хто зна, чи можливо таке чи ні. Але ж не доведено і зворотнього. І є дещо, про що дізнаєтесь аж у третій чи навіть четвертій книзі. Лісовики, мавки, домові - не дарма ж про це усього стільки понаписано? Можливо й це існує.
Дехто читає та регоче - ну де в нашому житті усе це? Де сором'язливі, вірні, чесні дівчата, де шляхетні чоловіки? Герой витратив гроші на "істеричних" дамочок, якесь одноманітне лікування.. книга для підлітків 15 років... Шановні, це поряд з вами нема таких. Поряд з вами не водяться справжні жінки та справжні чоловіки. Це заради вас ніхто нічого ніколи не зробив безкоштовно. Але це не означає, що таких людей нема. Це не казка.
Нажаль, усі ми перестали вірити і бачити те, що визначає людину як людину, а коли хтось це виявляє - то це вже казка. Що казкового у тому, щоб допомогти тому, кому ти МОЖЕШ допомогти? Ми усі боїмося щось витратити, щось віддати... гроші, вчинки, частку душі.. бо можливо нам за це навіть не подякують, а ти вже витратився. Але подивіться - скільки справжніх людей показала ця війна - коли діти приносили свої заощадження, коли бабусі пекли пиріжки з останнього борошна, коли люди бігли рятувати з під завалів інших... та багато чого... але ж це війна, а от у простому житті - ми вагаємося та проходимо поряд. Бо - нащо мені та собака, забрудниться ж одяг... на пиво 500 грн не жаль, а бездомній животинці на десятку якихось ший купити - вже справа сторіччя... подати на допомогу - а що як це шахраї? І воно дійсно, часто так і є, наволочі вистачає. Але ж це не значить, що щирість, чесність та людяність - стали казкою. Ми усі БОЇМОСЬ. Боїмось втратити гроші, боїмось відстоювати правду - бо якщо звільнять, то жити не буде за що...

Не дуже сподобалось читання, зайві недоречні нагнітаючі інтонації дуже заважають сприймати твір

Ой... знову ой... по серцю ніби котик лапками, як подушечку мне. І радісно, і приємно. Тільки не знаю, що дружина скаже :)
Поки не буду "палитися".
Дякую. Мотивує неймовірно. Доведеться сьогодні додаткову главу начитувати.

Дякую вам.
Я не знаю, що вам сказати про автора. Він нещодавно тільки зробив свій сайт, присвячений книзі. Тож знайти пошуком ще досить важко (www_kshelest_com_ua). Це я вже багато років топчуся по інтернетах, натоптав уже немало, скрізь наслідив :)
Інколи я помічаю у Максові певні риси автора. Деякі риси наших спільних знайомих. Ба, навіть деякі мої вислови перейняв Максим. Так що Макс - то не копія автора, скоріше...

Втім, можливо Костянтин сам тут з'явиться і щось розповість.
Бо що це я... Всі таємниці розкрию, а потім що?..

Як почати слухати

Три роки як я відмовилася від парашських книг фентезі, українських дуже мало. Ця книга- відкриття для мене, голос диктора ніби заспокоює після важкого дня, в саме серденько❤️‍🩹. Люблю побутове фентезі, місцями воно було трохи затягнуто, дуже детально, але диктор настільки приємно "шепоче у вушко", що просто пришвидшила темп начинки. В цілому книга цікава, багата на емоції головного героя, гарне озвучення. Буду чекати наступних книг, а поки переходжу до другої частини. Бажаю творчого натхнення автору та диктора, дякую за книгу.

Дякую, не все слухаю до кінця, а тут 35 годин з цікавістю промайнули. Це моє перше фентезі, хоча б я назвала цю книгу казкою доброю, повчальною для дорослих. Український Робін Гуд. В наші часи хочеться розради, з великим захватом занурилася в цей казковий світ, де добро перемагає зло. Так би і в житті нам всім начаклувати. Окремо дякую диктору. Ваш приємний, лагідний заспівуючий тембр, гарна якість запису доповнювала добру книгу. Хотіла знайти інфу на автору. Він такий же, як його герой,? якщо то його фантазія. Сподобалося, що пропогандуєте гарні манери, добро, і у Вас багато прихильників слухачів та читачів. Всім дякую та чекаю поодовження

Слухала вперше... і треба ж,- в день пам'яті жертв голодомору...
🙏🙏🙏
Сильна книга, написана душею!
Дуже сподобалось прочитання Є.Шаха

Дякую!
Така оцінка і неймовірно приємна, і, водночас, мотивуюча.
(Заодно треба буде трохи себе по носі постукати. Згори донизу, щоб не задерся випадково 😉).

Ні! Ні! Ні! Таке читання слухати неможливо! Той , кому подобається таке виконання , ніколи не чули справжніх артистів!

Просто шикарно, один із кращих дикторів, що я чув. Книга дуже захоплюча і інтригуюча, з нетерпінням чекатиму інші частини

І вам дякую.
Працюю. Читаю. Пишу.

Готово 15 глав з 48. Одна глава в день, якщо ніщо не заважає.
Тож, орієнтовно - місяць.
Може бути і довше, бо скоро у книзі з'являться три юні жіночі персонажі, а їх озвучування - для мене важкувате. Я між двох жінок плутався, бувало, з голосами, а буде три одночасно. Просто хоч наймай когось на начитку дівчат :)

Xerobrin ти сам краще рота закрий

і ти малфой сам дибіл перш ніж судити людину ти людину цю хочаб побач ти взагалі не маєш права оскорбляти когось і я так само але пишіть будь ласка украінською