Перекладачів! Покличте ПЕРЕКЛАДАЧІВ!

Ви підняли справді важливу й актуальну тему. Сподіваюсь, що перекладачі це прочитають і відгукнуться на запит.

Як один із варіантів рішення можна розглянути збір на конкретний проєкт озвучення. Спочатку визначаємо вартість перекладу, додаємо вартість озвучення, відкриваємо збір (наприклад, через монобанку) і активно поширюємо його на платформі. Коли необхідна сума зібрана — запускаємо роботу.

Водночас це все одно не знімає питання авторського права. Саме тому з українськими авторами варто працювати напряму — звертатися на Arkush, Booknet та інші платформи, де вони активно присутні.

Що стосується YouTube та інших майданчиків, я переконаний, що творчість варто розвивати на кількох платформах одночасно. Пошукові системи це враховують: якщо про вас говорять у різних місцях, ви маєте значно кращі позиції у видачі, ніж ті, хто зосереджується лише на одній платформі.

Хорошого перекладача можна заманити на безкоштовні переклади тільки його фанатичним ставленням до конкретного твору або бажанням прославитися, що не часто зустрічається. 
Я навіть не хочу говорити про те, що нинішні самопальні переклади ШІ, відредаговані недофілогами, забудуться, як поганий сон. Не витрачайте час.
Ніхто вам не забороняє читати офіційні переклади,  ніхто не буде за вами ганятися зі штрафами за прочитання, і «той день» ніколи не настане. Перевірено досвідом. 
Єдина порада: читайте тільки те, що вам особисто подобається. 
Можу довго не відповідати - суцільні блекаути, світла немає по 3-4 дні. І не тільки його.
Всім миру.

Вибачте, що встряг. Не згоден з думкою про українських невідомих авторів. Їх є. Може не дотягують до гаріпотерів, але точно є. І не одиниці, а велика спілка (зграя? товариство?) яка плідно псує "папір" на багатьох сайтах. Видавати їх точно не будуть (принаймні зараз), бо та творчість не вписується в загальні тренди по країні, а видавцям й так не солодко (хоча, комусь солодко). Тож видати п'ятсот книжок про любов до нефритових стрижней значно вигідніше, ніж одну про щось там розумне (кому воно треба?). 
Не втрачайте надію. Ваша праця потрібна. 

Я взагалі не знаю, чи зміг би завершити переклад з англійської. У мене "Промовець від імені мертвих" застряг на 6 главі і я не знаю, чи спочатку спитати дозволу у Карда на продовження (з ось такою "демкою"), чи закінчити та вже потім добиватися. Бо якщо отримаю дозвіл і не завершу переклад - буде неприємно. У зворотному випадку - переклав, але не дозволили, буде ще й невигідно, та і підозріло. :( Ну от "прибабаханий" я на авторському праві, що поробиш.

Ще, крім перекладачів, потрібні літредактори, які б вичитували тексти. Бо от зараз був узявся до однієї книги, а авторка писала її російською. І переклала. Там стільки "траблів", що хай мене бережуть Світлі та Темні боги. Почав читати та й спотикнувся, що "на льоту" не можу робити узгодження. Довелось витерти все зроблене, сідати та робити літературну обробку українською мовою. Виловлювати терміни, роди, числа, усталені звороти. Бо, якщо вже робити книгу солов'їною, то вона має звучати. Хоча і я не все добре знаю, та припускаюся помилок при цій роботі, бо я ж за освітою не філолог, а тракторист+програміст+теолог. Так, нашим авторам, особливо маловідомим, немає де взяти літредакторів. А ще багато з письменників переходять до української маючи в анамнезі багаторічне використання московитської. Там літредактори потрібні як повітря.

Розумію, що колись, через роки, ми отримаємо суспільство, яке говоритиме, писатиме і мислитиме українською, як основною мовою. Але ці часи за помахом руки не настануть. Слід робити те, що почали наші попередники, і що буде продовжено опісля нас - використовувати українську мову, постійно чистячи та шліфуючи її повсякденне використання. Не можна відразу прищепити чисте мовлення всім. Немає такої ін'єкції. Але що більше буде українського в околі пересічного українця, то природніше і комфортніше буде для нього перебувати у цьому середовищі. Незалежно, чи це "висока українська", чи місцева говірка. 

Пані Надія нижче висловила слушну думку стосовно залучення до роботи студентів. Мало того! Тут є ще один позитивний момент. Окрім того, що студент-перекладач набуває практики, так він ще й отримує до свого активу творчий доробок, котрий, за збігу певних обставин, може дати йому дохід, бо ж ℗ - похідне авторське право!

Єдине, в що впирається політ моєї думки в цьому напрямку - отримання дозволів (чи ще чогось правильного) для здійснення перекладів, щоб не порушувати ©. Дуже вже це бентежно і незрозуміло. Для мене - точно. 

Чисто сіль на рану.

Додам тільки що потрібні не прості перекладачі, а ті, хто не підуть легким шляхом - переклад з російської. Ось це буде кепсько.

До речі, непогано б було домовитись з якимсь перекладацьким хабом, якщо такий існує.

Повністю з вами згодний. Було б чудово залучити перекладачів до справи. Адже творів які не перекладення на українську дуже багато. В ті ж самі москалі всі ці твори штампують тисячами. В потім дивним чином вони потрапляють на наш книжковий ринок.

Розумію! У нас тисячі студентів філологічних спеціальностей. Чому б викладачам замість вигадувати теми нікому не потрібних робіт не зарахувати переклад у тандемі "переклад з іноземної+вичитка українського перекладу"?
Пропоную розіслати лист по деканатах  відповідних факультетів

Всі, хто критикую переклади, а таких забагато, хто дуже розбирається в мовах  сюди, хай за кожен коментар незадоволений перекладом, показує як потрібно по одній книжці).