Аудіокнига Архітектор пилу - автор Леся Лісняк

Пан Валерій має високорозвинену здатність до емпатії , тобто розуміння та співпереживання емоцій інших людей , ніби вони є власними. Тому ми сприймаємо його як великого артиста, який вживається в образ та якісно робить свою справу. Дякую всім.

Дякую, пані Таню, але ви мене таки перехвалюєте. Хоча, чесно кажучи, дуже приємно.
Я читаю тільки ті книги, які мене чимось зачепили. Це може бути буквально якась фраза у будь-якому місці твору, яку мені хочеться прочитати вголос, причому так, щоб інші теж відчули саме ті емоції, які відчував я. Хоча це може бути й увесь твір. Я обов'язково перечитую книгу повністю (а, частіше, неодноразово, щоб "в'їхати" не тільки про що вона, а й "про кого"). Для прикладу, зараз працюю над "Коли сонце зігріє". Це постапокаліптичний цикл з двох книг. Автор - Ден Галь (ви могли слухати його "Останнє літо Землі"). Я прочитав першу книгу, озвучив "демо", відправив автору на погодження і хотів було вже починати читати, але потім вирішив прочитати й другу книгу (ще дописується автором). І от, вже в кінці готового тексту я зустрічаю уточнену інформацію по ГГ. У мене все зламалось. Голос ГГ в первинному демо був невірний. А значить і характер не той. Мусив переналаштовувати образ Сільвера у себе в голові. Але зараз - все добре. Озвучується він без напрягу і досить легко. Бо у мене є глибше розуміння персонажу, ніж було спочатку.
Ну і якщо я, читаючи книгу (не вголос, а собі) перестаю бачити літери і "дивлюся кіно" - то є велика вірогідність, що мені захочеться цю книгу озвучити. Щоправда, це не завжди співпадає з моїми можливостями. От "Гра Ендера" у мене не пішла взагалі, хоча я намагався. А "Промовець від імені мертвих" - йде. Щоправда його ще треба й перекладати українською, літературно, а я застряг на 5 главах і на тому, що мене можуть "запатавашити" за порушення копірайтів.

Режим "зануда" увімкнено.
==
47°18′N, 36°12′E
В координатах, як би кому не хотілося, для позначення 1/60 долі градуса використовується саме термін "мінута", а не хвилина. Minuta (маленька, дрібна) - слово латинське, не треба його кацапізірувать. Однокорінні з ним слова це, наприклад: "мінімум", "мінускул". Втім, мушу погодитись, що тим, хто старається відійти від русизмів "мінута" може видаватися саме русизмом, хоча це насправді і не так. І все треба звати своїми іменами. 1/60 години - хвилина. 1/60 градуса - мінута. Я так вважаю.
Хоча українські "стандартисти", які ніколи не старалися довідатись про етимологію термінів, все-таки перепаскудили давні традиції, втелющивши до нормативів термін "кутова хвилина". Але от на топографічних мапах все-таки використовується "мінутна рамка" (ота чорно-біла, красива така).
==
Режим "зануда" вимкнено. :)

Дякую. Радий, що вам сподобалось.

Дякую. Надалі врахую при озвучуванні прикметників. Кальок слід позбуватися.

Будь ласка.
По продовження - до пані Лесі.
Радий що озвучка сподобалася.
Прогрес всіх моїх озвучок - на моєму сайті на сторінці "Процес".

Героям слава!
Так. Книга - прекрасна.
За теплі слова щодо озвучки - дякую!

Дякую вам!
Ви не повірите, але я якось, напевно, цілеспрямовано шукав цю книгу. На букнеті, на жаль, просто таки засилля якихось... навіть не знаю як це висловити, щоб нікого не образити... однотипних творів, де головна героїня або потрапляє в обійми жорсткого... або її кудись продають... або ще щось, з досить непрозорими натякими і іншим. Хоча саме такі твори там набирають доволі високі рейтинги. На жаль... Але "піпл хаває", тож таке буде завжди.
Тож я пішов по розділу "фантастика" з найостаннішої сторінки. Щоб знайти те, що, на мою думку - недооцінене. Або щось абсолютно нове, що ще не читали. І вгадав. Твір пані Лесі був викладений зовсім недавно, в кінці квітня. Він був зовсім новий і "ненаголосований", що мені здалося особливо несправедливим після того, як я його прочитав. Проте, з огляду на "популярні твори" це, напевно було і не дивно.
Мене це просто таки розсердило. І, чесно кажучи, я вирішив скористатися тим, що тут, за деякими ознаками, мої озвучки досить популярні. Тож, скоріш за все, "Архітектора" послухають та оцінять, так як оцінив його я.
Ну і от - здається у мене вийшло привернути увагу до творчості пані Лесі.
Хоча, якщо чесно, мені чогось такого завжди хотілось. У мене на сайті, на головній сторінці написано, що саме це і є метою моїх озвучок.

Дякую.
Ось саме через свою енергетику ця книга мені й "зайшла". Причому настільки, що я не зміг втерпіти, щоб не озвучити. Як тільки я її дочитав на букнеті, вона у мене "зазвучала в голові" і я терміново начитав першу главу, та попросив у пані Лесі дозволу на озвучку.

Буває, натрапляєш на такі книги, що просто не можеш втриматись. У мене є ще парочка в планах, проте вони - почекають, поки не буде озвучено Макса.
Але ця книга чекати ніяк не могла.

Дякую. Я намагався передати атмосферу такою, якою побачив її в книзі.