Пане Mike, цікава фантастика з елементами філософії написав автор. Тут показане типове чоловіче прагнення: ..."Зробити щось інше для різноманітності"... Сильному полу докучає одноманітність, і справжній жінці треба тримати баланс, підігравати, трошки змінюватись, щоб утримати одного чоловіка біля себе, ще й не забиваючи щось отримати на взаєм. А взагалі, якщо хочемо зберегти відносини, треба слухати і давати одне одному, те що кожному потрібно. Давайте домовлятися мирно, і все буде добре. Дякую всім.

Скалці показує, що ідеальних батьківських рішень не буває. Вони роблять те, що можуть, в обставинах, що склалися, як казав Рузвельт.

Дякую, за прослуховування)

Ну чому, я наприклад після прочитання гадав - чи правильно вчинив ГГ. І що я б робив у такій ситуації?)

Дякую за прочитання.

Liso, тут нема жодної філософії. Але текст непоганий.

Але чи правильно було тягнути дитину в таку небезпеку? Джон та Джейн могли відмовитися від посади.

Момент, коли вона ризикує життям, щоб врятувати колонію - я плакала! Вони виховали справжню героїню.

Так, Зої - неймовірний персонаж. Вона розуміє більше, ніж показує. Неиповий підліток.

Джон та Джейн як батьки Зої - це найтепліша лінія серії. Як вони намагаються дати їй нормальне дитинство серед хаосу війни.

Дуже класна книга це просто неймовірно цікаво і круто ❤️❤️❤️❤️❤️❤️

Згоден, робить книгу достовірною. Відчуваєш, що так воно і могло б бути. Але забагато незнайомих слів.

Якщо слухач не в темі, то так, складно, а для мене це як медитація. Стівенсон показує, що виживання в космосі - це повсякденнатробота, а не піфпаф-героїзм.

Але ж іноді він надто заглиблюється в матан. Десять сторінок про будівництво модуля - це вже явно перебір.

А мені це навпаки подобається! Нарешті справжня тверда наукова фантастика, а не космічна опера з магією та світловими мечами.

Стівенсон просто божевільний з його технічними описами! Орбітальна механіка, матеріалознавство - я почувався як на лекції.

Саме це Кобр і хотів показати - відносність свободи в сучасному світі. А зараз, під час війни, ця відносність подвоюється.

А чи такий він добровільний? Ми всі в якихось рамках - робота, іпотека, соціальні очікування. Просто не так очевидно.

Але ж його тримали силою! Як це можна порівнювати з добровільним вибором місця проживання?

Парадокс у тому, що в піщаній ямі він знайшов якусь мету. Місто - це теж пастка, просто більша.

Ця книга похитнула моє розуміння свободи. Чи був герой більш вільним у місті, де працював на роботі, яка йому не подобалась?

Взагалі то...
Мої методи ще не застаріли

Дякую за підтримку та за очікування)))

Сильна книга і тяжка, емоції переживань разом з головним героєм у наш час тих же самих окупантів - дає точне розуміння "поки жива сАсия, спокою не буде нікому". Величезне дякую автору і читачу. Слава Україні!!! Героям Слава!!!

Дякую за нову книгу 🩷🩷🩷

Я чекаю, але ще більше чекаю виходу нових книг з всесвіту Гри Престолів.
Мартін забув, як писати, з тими серіалами.

Дякую за відгук. А я під час прочитання так відразу і не здогадався хто є хто. Тож для мене це було сюрпризом)))

Це все майстерність авторки пані Селіни)))

Дякую за підтримку та прослуховування)

Дякую за прослуховування)