Аудіокнига 2025 - автор Єгор Скріверра

Слухайте онлайн
Єгор Скріверра - 2025
Рейтинг:
(14 голосів)
3.9
Рецензія    19   635
"Патріотизм як і закоханість - тривають два роки, після цього або любов або відчуження..." - Єгор Скріверра

Цей твір переписувався багато разів, проте неможливо запхати всі свої емоції в одну розповідь. Що ж написати замість анотації... Скажімо так, що буде, якщо ми здамося. Коротке нагадування про те, в який час ми живемо, для тих, хто забув.

Сторінка автора: https://booknet.ua/gor-skrverra-u10241207

Ютуб канал диктора



Слухати аудіокнигу 2025 онлайн, безкоштовно і без реєстрації на телефоні.

Можливо, Тебе зацікавить:

Слова
Єгор Скріверра
Скріверра Єгор - Слова
Слухати
Бажання Аліси
Єгор Скріверра
Скріверра Єгор - Бажання Аліси
Слухати
Сажотруси
Єгор Скріверра
Скріверра Єгор - Сажотруси
Слухати
Череп
Єгор Скріверра
Скріверра Єгор - Череп
Слухати
Радіопередача "Загадки мови"
Радіопередача Загадки мови
Радіопередача "Загадки мови" - 100 випусків
Слухати
Старий та Водяний
Єгор Скріверра
Скріверра Єгор - Старий та Водяний
Слухати
19 відгуків:
  1. Сергій
    Дякую, прочитано гарно, але дуже болісна тема.
    Відповісти
    +1
    1. Pawlo
      Диктор
      Дякую за відгук.
      Відповісти
      0
  2. Гість Lisa
    Надто болісна тема. Свіжі рани, дуже кровоточить і щемить. Дякую всім.
    Відповісти
    0
    1. Pawlo
      Диктор
      Дякую за відгук.
      Відповісти
      +1
  3. Гість Катерина
    Після прослуханого твору стало якось сумно,страшно,як подумаєш,що такий варіант розвитку подій можливий.
    Відповісти
    +2
    1. Pawlo
      Диктор
      Нажаль це реалії нашого часу.
      Відповісти
      0
  4. Т
    Однобока рефлексія… звичайні люди виннні. Жодного натяку на кричущі помилки влади, неймовірну корупцію , зокрема, в забезпеченні війська. Вже пора зрозуміти, що люди не іскри і не ресурс.
    Відповісти
    +3
    1. Pawlo
      Диктор
      Згідний з вами. Але на мою думку автор хотів показати те що ми вже звикли до війни. І це звикання може призвести до втрати нашої державності.
      Відповісти
      0
    2. Єгор Скріверра
      Автор
      Дякую за відгук. Трохи поясню свою думку. Влада не далеке аморфне створіння чи стала структура. Це частина одного народу який цей народ і обирає, тобто його проєкція.
      Мій твір не спрямовано на типове скидання відповідальності на владу, а на те, яку силу має народ якому не всеодно і який на плечах зумів донести вогонь свободи та існування попри вічні спроби його погасити. Його несла не "влада" а звичайні люди об'єднанні одним бажанням. Влада мінялася століттями, а народ залишався той самий. Влада робила помилки століттями, а народ залишався. Влада була корумпована століттями, а народ залишався. Так само народ не згасав, будучи окупований совком. Він жертвував собою, він писав, він співав, він помирав в сталінських катівнях, падав від куль, але й не думав затухати. Ось про що мій твір, не про інституцію яку обирають, а про народ і про те, що він хоче в цьому житті, бо в кінці кінців, останнє слово за ним... І в цьому і проблема, що ми забули, як колись посипали землею голову гетьмана, а тепер говоримо "нас не питайте, все до влади"

      Якось так. Дякую, що прослухали мій твір
      Відповісти
      +2
      1. Pawlo
        Диктор
        Згідний з вами. Занадто велику ціну відає народ за свою свободу щоб потім просто забути. Пам'ять про наше минуле має підживлювати вогонь вільного народу. Щоб народ не перетворився просто в "масу".
        Відповісти
        0
      2. Серж Клачук
        Диктор
        Дуже епічно ви пишите, пане автор, про "народ", про те що були люди в усі часи, які приносили себе в жертву за ідеї незалежності та державності України. Що "народ не згасав і в радянській окупації", тощо. Але нагадаю вам, що за конституцією України, саме "народ": " є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні". І саме цей "народ" обирав ту владу, яка майже за 30 років, розікрала та розпродала всю військову техніку, розвалила всю інфраструктуру, яка могла забезпечувати безпеку державі. Мало того, саме цей "народ", мовчазно дозволяв це робити, тій владі яку ж сам і обрав! Тому, особисто на мій погляд, ви дуже ідеалізуєте узагальнене уявлення про "народ". Нажаль цей "народ" сам створив проблему, за яку зараз нажаль розплачується! А влада що?! Сьогодні вона одна, завтра інша. Хтось з самої влади або з їх дітей зараз воює "на нулі"? Хтось з "попередників", хто був при владі у 90-ті чи 2000-ні, покараний за свої злочини у розпродажі техніки, розкраданні держмайна??? Винні і народ і влада, але страждає від цього, нажаль тільки "народ", і найжахливіше, коли гинуть на фронті або навіть у себе вдома, після прильоту ракети у будинок, молоде покоління, яке повинно було жити у мирній та економічно розвиненій країні, яка здатна забезпечити свою безпеку!
        Відповісти
        +3
        1. Єгор Скріверра
          Автор
          Дякую за коментар. Мені власне нічого добавити з вашої відповіді. Ви самі дали на свій же коментар відповідь. Саме народ обрав і обирає таку владу, ви праві, і він має навчитися в першу чергу брати за цей вибір відповідальність, а друге що має навчитися народ це робити висновки зі свого вибору(наприклад поглянути за кого саме він голосує, бо як показує практика важлива подія як вибори, сприймається як голосування за улюбленого персонажа мультфільму) Саме тому я не пишу про владу: "Яка ж вона погана!" Це нічого і нікого не навчає крім емоційного задоволення. Як би нам владу обирали марсіани, я б міг написати твір карикатуру про критику влади як органу на який ми ніяк не впливаємо, але сварити ногу, яка вдарилася мізинцем, як на мене немає сенсу.
          Саме тому я писати про це не люблю і скоріше за все, більше не напишу. Так як ми звикли мислити емоціями в політиці, а не перспективами
          А стосовно твору, сприймайте його як гіперболізовану ідею, як зазвичай викривлюють в усіх літературних творах
          Відповісти
          +2
        2. Pawlo
          Диктор
          Згідний з вами, що народ вибирає владу. А потім на неї бідкається. Але мені здається що автор хотів сказати, що ми маємо обєднуватися і бути одним цілим. Бо коли починається розбрат тоді і залишаються лише невеликі іскри народу які і підтримують загальне полумя. Тому на мою думку це оповідання чудовий доказ того що на нас може чекати якщо ми почнемо знову сперечатися між собою.
          Відповісти
          +1
  5. Гість Читач
    Важко слухати такий твір, коли всі події можуть дійсно відбутися в майбутньому.
    Відповісти
    +2
    1. Pawlo
      Диктор
      Це дійсно так. Але ми завжди віримо в краще. А автор змушує задуматися про наші вчинки. А саме про те що саме кожен з нас робить для наближення перемоги.
      Відповісти
      +1
    2. Серж Клачук
      Диктор
      Можу вас заспокоїти, що такого, як описано в цьому оповіданні вже не буде. По перше це художній твір, в якому деякі речі гіперболізовані. По друге, у України є партнери, бо дай у лиці Європи, яка (я дуже на це сподіваюсь) зробила висновки зі своїх помилок у 20-ому столітті й не дозволить путінському режиму зжерти українську суверенність, тому що цей режим, напившись української крови, прийде до них! Тільки нажаль, поки що, саме рятувати нас, вони не дуже поспішали, чому?! Це вже питання дискусійне! Але зараз, коли вони зрозуміли що Сполучені Штати Америки не можуть гарантувати їхню безпеку є надія що вони згуртуються і дійсно займуться налагодженням безпекової структури і з часом ( бо це все не може бути швидко налагодженно) зможуть більш впевненіше і активніше допомагати Україні. Іншої можливості врятувати себе в них немає!
      Відповісти
      +1
      1. Pawlo
        Диктор
        Живемо з вірою в краще...
        Відповісти
        0
        1. Гість Lisa
          Зарано переосмислювати сьогоднішні події, може з часом буде легше сприймати це. Забагато політики Ми тут, щоб хоч трохи відволіктися від теперішнього. Все буде добре. Дякую всім.
          Відповісти
          +1
          1. Pawlo
            Диктор
            Дякую за відгук. І повністю вас підтримую.
            Відповісти
            0
4read.ORG » Українська література » Єгор Скріверра - 2025